"Сталінський процес у путінській Росії" - Віталій Портников

Процес над нашим колегою Владиславом Єсипенком, що цими днями відбувається в Криму, дедалі більше схожий на процеси сталінської епохи. Тоді заарештованим теж не висували реальні звинувачення, зате звинувачували в шпигунстві на користь цілого букету розвідок.

І хоча будь-хто, хто стежив за перебігом такого показового процесу, чудово розумів, що це не так, проте сумніватися в «правдивості» висновків слідства нікому навіть на думку не спадало. Поготів, що в такому суді не спрацьовувало нічого. Можна було каятися у невчинених злочинах, можна було заперечувати провину, можна було доводити звинувачення на свою адресу до справжньої фантасмагорії, як це зробив, до речі, колишній більшовицький вождь Микола Бухарін, також журналіст. Жодного значення це не мало, тому що вирок був складений заздалегідь, і завданням суддів було просто його оголосити. Хіба що розстрілів тепер немає, але 20 років таборів – цілком поширений вирок, найчастіше тотожний «найвищій мірі».

Владислав Єсипенко на черговому засіданні суду в Сімферополі, Крим

Процес над Єсипенком – такий самий, певен, безглуздий політичний процес, під час якого звинувачення буквально розсипаються на очах, але це абсолютно не хвилює суд. На останньому засіданні адвокатам вдалося довести, що граната, у зберіганні якої звинувачують журналіста, просто фізично не могла б поміститися у бардачок його автомобіля. Прокурор реагує негайно: статтю про виготовлення вибухового пристрою вимагає змінити на статтю про його переробку. Приблизно так само в суді реагують на клопотання про зміну запобіжного заходу журналісту у зв'язку зі станом його здоров'я. Єсипенка залишають у ізоляторі.

Але, можливо, вся справа не в тому, можуть чи не можуть чогось домогтися в цьому процесі захисники Єсипенка? Можливо, варто просто писати слово «суд» у лапках – поготів, коли йдеться не просто про російське правосуддя, а про його кримський вимір. Адже на окупованому та анексованому Росією півострові ми вже восьмий рік поспіль спостерігаємо експеримент з остаточного підпорядкування правосуддя установкам силових структур.

Коли людину судять за свідомо хибним обвинуваченням і навіть не намагаються це звинувачення довести, то зрозуміло, що судять не заради того, щоб встановити справедливість, а заради того, щоб отримати ще одного заручника. Заради того, мабуть, щоб судовий процес працював на пропагандистську картину «обложеної фортеці», проти якої будують підступи всі спецслужби одразу. А в Криму, зрозуміло, насамперед українці.

Адже це не російський президент Володимир Путін ухвалив рішення щодо окупації Криму. Це український президент Володимир Зеленський, як ми дізналися нещодавно від російського керівництва, робить замах на «територіальну цілісність» Росії, коли говорить про Крим. Зрозуміло, що Київ у цій ситуації просто зобов'язаний вербувати диверсантів і терористів. І зрозуміло, що у цій логіці будь-хто, хто говорить правду – шпигун.

Справа Владислава Єсипенка

Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».

Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.

На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.

За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.

За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.

Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.

Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.

Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.