Видання «Українська правда» оприлюднило статтю з промовистою назвою «Три найдовші дні лютого. Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив». Мета матеріалу очевидна. Вкотре довести пересічним громадянам, ніби команда Зеленського готувалася до війни. От просто у війну ніхто не вірив - от у чому справа. А так...
Я не знаю і не хочу розбиратися, з якого переляку Севгіль Мусаєва заходилася відбілювати владу Зеленського. Може шашличок на паті у ЗЕ про себе нагадує, а може виникли якісь інші причини. Не знаю. Але в меті матеріалу не сумніваюся, просто тому що його зразу ж почали розганяти зелені медіа-майданчики. Проте. От розумієте, коли журналісти беруть реальний фактаж і намагають з нього зліпити міф, стається очікуване. Ці журналісти самі викладають факти, які руйнують їхні ж твердження. Дякувати Богу, я маю звичку такі матеріали дочитувати до кінця. І вже повірте, від читання цієї статті я отримав непідробне задоволення.
Отже. Що я дізнався?
Для початку про те, чого в статті нема. Там ані слова нема про бій на Банковій, хоч уночі з 23 на 24 лютого, хоч з 24-го по 25-е. От просто нема. Там говориться, що під час зустрічі президента Зеленського з керівниками парламентських фракцій (в т ч з Порошенко) до приміщення увірвався керівник президентської охорони і заявив що біля Банкової вже орудують ворожі ДРГ, після чого озброєнні УДОшники відвели президента до протиядерного бункеру під ОПУ, з якого він «не втік».
Угу, хай би спробував. Хто пам’ятає ЯК був заблокований військами Центр Києва в ті дні, той збагне.
Далі. З’ясовується, що навіть увечері 23 лютого топ-керівники держави не вірили в можливість російського вторгнення. Доклад керівника ГУР Кирила Буданова «найбільш важливий і точний» (УП), на зустрічі з лідерами фракцій ВР, керівники держави слухали у піввуха. Резніков і Баканов взагалі не вірили у російське вторгнення, а це на секундочку, керівники Міноборони і СБУ. Вам зрозумілий рівень компетентності цієї влади?
Певно, єдиними органами що діяли адекватно були Генштаб і командування ЗСУ. Якби ще й вони «не вірили у вторгнення», то...
Натомість очевидно, країна до війни була неготова. Депутати і посадовці відкривали пакети на випадок війни, але там була «якась загальновідома фігня. Ні слова про те, що мені робити!» Взагалі не були задіяні протоколи на випадок війни. Керівники уряду і Верховної ради імпровізували з коліс. Очевидно, ніяких протокольних процедур на випадок російського вторгнення підготовлено не було. Чи могло таке керівництво евакуювати Бучу, відповідь очевидна.
Нарешті. УП повідомила про ДВІ зустрічі президента Зеленського з керівниками парламентських фракцій. На обох був присутній Петро Порошенко. На обох Порошенко пропонував владі всебічну допомогу його партії і його прибічників. Що сталося далі? Після першої зустрічі, депутатам запропонували прийняти закон про надзвичайний стан, де серед іншого було передбачено обмеження на діяльність політичних партій і преси. Тут збурилися не тільки ЄвроСолідарність і «Голос», а й Юлія Тимошенко, чиї стосунки з владою ніяк не назвеш ворожими. Що сталося далі? Порошенко знову запропонував владі допомогу.
І зараз ми знаємо, що Порошенко допомогу надав. Саме ЄвроСолідарністю був сформований 206-й батальйон тероборони, саме Порошенко організував передачу теробороні і ЗСУ 500 кулеметів ПКМ з «Кузні на Рибальському». Порошенко зразу включився в волонтерську діяльність. Тощо. А влада?
А влада у відповідь вирубила з кабельних мереж канали «Прямий», «5-й» і «Еспрессо». А влада продовжила гнобити Порошенка ніби й не було ніякого вторгнення. От так.
Почитайте статтю на УП. Самі почитайте. Не пошкодуєте.
