29–30 вересня 1941 року Бабин Яр на околиці Києва став місцем однієї з найстрашніших трагедій в історії України та всього світу. Нацисти розстріляли 33771 людину, переважну більшість з яких становили євреї. Протягом двох років окупації Бабин Яр став масовою могилою також для діячів українського визвольного руху, радянських підпільників і військовополонених, заручників, рома, душевнохворих. Хто безпосередньо відповідальний за ці злочини, як виглядав механізм масового знищення людей, чи причетні “бандерівці” до цих подій, чи мають підстави спроби заперечити трагедію Бабиного Яру, як Російська Федерація, Ізраїль та Німеччина використовують чинник Бабиного Яру в антиукраїнській пропаганді? Про все це (і набагато більше) розповідає доктор політичних наук Владислав Гриневич – провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.
