О! Сьогодні ваш офігіватор остаточно зламається.
Завдяки неадевкатній істеричній реакції керівника апарату ВАКС Богдана Крикливенка, була привернута моя увага до крінжових та дивних історій, в яких судді були головними учасниками. До речі, незабаром у пана Богдана буде новий досвід надання показів з питання... Але це не має відношення до сьогоднішньої історії, тому про це іншим разом, а сьогодні про суддю Верховного Суду Ірину Григор’єву. І тут теж історія, яка може стати базою для екранізації.
У травні 2023 року детективи НАБУ провели обшук у будинку судді Верховного Суду Ірини Григор’євої і вилучили 50 тисяч доларів готівкою в межах справи щодо голови Верховного Суду Князєва і отримання великого хабара. Якщо пам'ятаєте, то Голову Верховного суду Всеволода Князєва взяли на отриманні хабаря в $2,7 мільйона, за чесне та справедливе рішення, і це задокументували НАБУ і САП. Мене в цій історії цікавить одне - чи Князєв дійсно готовий був прийняти незаконне та несправедливе рішення, якщо б не отримав хабар?
Одночасно з цим були проведені обшуки у інших суддів, яких НАБУ та САП обґрунтовано вважали учасниками тієї схеми. І суддя Григор’єва була однієї з тих у кого не лише провели обшук, а і знайшли мічені гроші. А от далі найцікавіше.
● Після обшуку Григор’єва звернулася до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на арешт цих коштів. Вона вказувала, що $19,600 із цих грошей нібито належать її доньці Анастасії. Однак вже на початку липня 2023 року і сама суддя, і її дочка повністю відмовилися від скарг, і арешт коштів залишили в силі. А що ж так? Хоча, мабуть майже 20 000$ для судді дрібниці. Тому вона і відмовилася? Відповіді в мене немає, тож напишіть свої версії в коментарях. Але далі історія почала набирати обертів.
● Тому що версія міняється. У декларації суддя записала, що всі 50 тис. доларів – це нібито кредит, взятий у «людини з доброчесною репутацією», а саме у Князєва. Ну, того самого Князєва, якого взяли на найбільшому хабарі в історії українського судочинства. Тож, це він «людина з доброчесною репутацією». Схоже, що ми щось не знаємо про стандарти доброчесності у суддів. Так от, це булв кредит, який повернули... після продажу гаража. Однак при цьому НАЗК, яка перевіряло цю інформацію, не отримало жодних офіційних документів чи пояснень, які б підтверджували кредит. Жодних. Може у суддів так прийнято? Григор’єва взагалі не вказала ці кошти як позику ані у минулорічній декларації, ані під час обшуку. Але це ж дрібниці, так?
● Національне агентство з питань запобігання корупції вивчило всі докази і дійшло висновку, що суддя навмисне надала недостовірні дані у декларації (усього 1,83 млн гривень у ній «невідображено»), – отже, вбачає ознаки складу злочину за ч.1 ст. 366-2 КК (фальшування декларації). Цю інформацію НАЗК передало голові Верховного Суду та правоохоронцям. І це причина для підозри з боки НАБУ та САП. Але...
● За офіційною інформацією слідства, саме вилучені у Григор’євої $50 тис. були частиною тих самих $2,7 млн, які адвокат передав на користь Князєва як хабар (справа Жеваго–Князєв). І логічним є припущення, що це була доля судді у загальній схемі, бо інакше б ці гроші були легальні та задекларировані. Але цього не сталося.
● І тут у липні 2023 року керівник САП Олександр Клименко публічно говорить, що «самого факту вилучення мічених коштів недостатньо, щоб повідомити про підозру». Почекайте, НАЗК ВИЯВИЛО склад злочину. І мова ж лише про підозру, а не обвинувачення. Але і цього не відбулося. Як наслідок, суддю Григор’єву навіть не відсторонюють на час слідства. Нормальні судді у нас. Цікаво, чи під час розгляду справ суддя Григор’єва теж пробачає незадекларовані та не підтверджені активи всім іншим, як пробачили їй?
Таким чином, пройшов рік як НАЗК офіційно зафіксувало ознаки кримінального правопорушення у діях судді Григор’євої. Паралельно з цим НАБУ-САП досі перевіряють її причетність до справи Князєва. Проте жодної відомості про підозру або притягнення її до відповідальності нема. Минув майже рік з висновку НАЗК, який за підслідністю мали передати саме в НАБУ-САП, але Григор’єва продовжує працювати повноправною суддею Верховного Суду та приймати рішення… у справах НАБУ-САП. Ой, так може це і пояснює чому вона не отримала підозру? Мені казали, що це називається бути на гачку. Пои ти робиш те, що потрібно тому у кого ти на гачку, то тобі нічого не загрожує. Чи я помиляюся і це просто збіг обставин?
Замість висновків
Занурюючись у суддівські історії я прийшов до висновку, що навіть судді ВАКС та Верховного Суду України стикаються з обґрунтованими претензіями до їх чесності та порядності. І ми бачимо, що ця ситуація влаштовує українські антикорупційні органи, які жодного кроку не зробили, щоб виправити ситуацію. Схоже, що судді на гачку влаштовують всіх. Інакше, чому ми не бачимо ні підозр, ні будь-яких інших результатів розслідувань?
До речі, поки скандальні судді залишаються безкарними, виникає відчуття, що НАБУ та САП фактично «застрахувало» їх лояльність – аби в потрібний момент вони могли винести вигідні для НАБУ і САП рішення та «закрити очі» на некомпетентність, грубі порушення чи навіть фальсифікації. А ОП така ситуація вигідна, бо дає можливість уникнути відповідальності деяким представникам влади.Чого лише варті історії з Татаровим, Шурмою та натовпом "слуг народу"?
Ідіотизм загальної ситуації у тому, що журналісти, антикорупціонери і активісти продовжують розкривати нові деталі справ, які пов'язані з суддями, але підписи під підозрами все одно не з’являються. Чи це лише мене одного не влаштовує?
