Я ще пам’ятаю як нили про запровадження навчання українською в школах. І де ми візьмемо стільки вчителів, і діти не звикли. Я до речі навчався російською. В мене навіть викладання української мови було російською.
Я ще пам’ятаю, як нили про перейменування вулиць. І про «не на часі було», і про «на це у вас гроші є», і «краще би зробили щось_інше_нейм». І окремо нили, що проспект Бандери це занадто. Не треба поглиблювати розкол.
Я пам’ятаю ниття про потужних поетів сєрєбряного вєка, і окремо ниття про станцію метра імені толстоєвського, і ниття про «відміну великої культури».
Просто ну тепер нити про Бандеру та вулиці вже пізно, всі вже звикли, та і вату дещо притрусило. Це тепер в нас звично та мейнстрім. Ну давайте пониємо про шаги. Раз традиція наша державна така.
Сподіваюся колись дожити до моменту, коли будуть нити, що міста треба відновлювати за радянськими планами, а не ото з вашою мєрзькою урбаніною, бо ну вони ж так побудовані були. І ми так звикли.
Чого вже тут, любимо ми понити, і я також люблю.
Ну і чекаю на пост від мєдвєдєва по темі, бо про ці всі зміни я дізнався з російських ЗМІ, всі там написали, вайн стоїть не гірше за наш.
