Система, яку на росії збудували путін і його поплічники з «кооперативу оzеро», заточена під експансію і війну до кінця однієї з сторін.
Тому покладатися на сценарії «замирення посередині» - марно і небезпечно.
Машина війни кремля зупинитися тільки тоді, коли не зможе рухатись далі - з якихось непереборних для режиму причин.
Тож шлях Перемоги - ці причини створити. Бо конкретне їх втілення виглядатиме як пресловутий «чорний лебідь» - але насправді такі птахи не зʼявляються нізвідки, а є породженням збігу факторів.
А коли вони настануть - то і цілі можна буде ставити набагато амбітніші, ніж лише зупинка. Історія росії у 1917 чи срср у 1991 - у поміч. Тоді і про деокупацію буде реально говорити, і про деімперизацію…
Чи є якісь хиби у цій логіці?
Чи є реальні альтернативи?
Чому їх весь час шукають, відволікаючи і без того скромні ресурси від підтримки ЗСУ, залучення допомоги партнерів і підвищення тиску на росію?..