"Суджанські казки" - Олена Кудренко

"Суджанські казки" - Олена Кудренко

Як тільки росіяни повернулися до Суджі, пішли сюжети з жахливими історіями про ЗСУ та міфічних найманців, які "гвалтували" 70-річних суджанських бабусь. Напевно за пачку "грєчі" (ненавиджу це слово) та пляшку горілки й не таке розповісиш.

Але наші все фільмували, розуміючи, що росіянин в очі каже одне, а в спину буде казати інше. Ютуб має багатенько відеодоказів, як і хто відносився до росіян по-людськи.

Я про "польських найманців", про яких бреше суджанська жителька. В її уяві найманці зґвалтували там все, що ворушиться.

Мені видається, що поляки (по-перше, які докази, що вони там були?) знають собі ціну більше за багатьох. Люди перебірливі, аби з ким не будуть, хіба не так? Злочинність до того ж бере початок з особистих травм - батя бухає, мати бухає, всі б'ються. Роботи немає, доріг немає, перспектив немає. Одна дорога - на війну, за гроші, аби відірватися на комусь за всі свої розбиті дитячі мрії. Або на нари, а звідти на війну.

Хіба це про Польщу?

Хіба це навіть про українців?

Бо саме росіяни найбільш підпадають під таку категорію. Суджанські казки зрештою кидають тінь на всю російську історію, бо росіяни - народ, який не здатен змінюватися. Якщо сьогодні вони ось так пишуть історію - то саме так писали її завжди.