"Тенденції" - Віктор Бобиренко

"Тенденції" - Віктор Бобиренко

Все таки ця війна не просто світова. Вона цивілізаційна.

Перша світова була фактично війною одних імперій проти інших. В результаті ті, що програли - посипалися.

Друга світова була трошки іншою. Бо імперія СССР воювала проти нацизму і фашизму на боці коаліції вільних держав.

Зараз ми маємо ситуацію, коли Україна воює за весь цивілізований світ. На нашому боці - усі демократії.

Трошки збоку - популістичні режими Угорщини та Туреччини.

Нейтральні Індія, Індонезія - утримуються при голосуваннях і не рвуть з росією. Бо і у самих не все ок.

Авторитарний Китай наче поза драчкою, але готовий трошки підігрувати москві - як своїм за глибинною ідеологією.

Так-що тенденція очевидна - ми воюємо за цивілізацію проти авторитаризму.

І це при тому, що ми якраз сама слабка ланка демократичного світу.

У державі корупція, популізм і наступ на свободу слова.

От такі от парадокси.

А ось і приклади у світі останніх подій:

1) У білорусі вилучають з бібліотек Оруелівський "1984". Ну а як же ж. На росії по тихому прибрали з шкільних програм Солженіцина та будь які твори, які хулять сталіна.

2) на росії знімають з постів губернаторів, які не дуже яро відстоюють букву z і не кричать "вставай страна агромная".

Ну і тих, хто все розуміє, але необережно на внутрішніх нарадах в своїх обкомах каже "фсьопропало". Таких міняють.

3) Туреччина, яка ніби то за західний світ, начебто і не любить путіна. Але популізм і авторитаризм - у душі Ердогана. І кортить йому подорікати максимальним лібералам - шведам та фінам.

Все сходиться. Тенденції очевидні.

Але історичний досвід показує: тоталітаризм ефективний лише в короткій перспективі.

У марафоні завжди перемагає демократія.

Ми на правильній стороні.

От тільки б після перемоги браві хлопці з ОПи не схотіли зробити з нашої країни маленького путіністану.

Не дамо.