Перше. Спочатку Путін оголошує мобілізацію та залучає на безстроковій основі громадян РФ до лав ЗС. Потім починаються раптові навчання на кордоні з Україною, а також перекидається важка техніка до окупованого Криму. Зеленський мовчить, Україна практично не реагує.
Друге. Раптово до Зеленського звертається Кадиров і вимагає вибачень, але головне не це. Кадиров вимагає у Зеленського:
1. Припинити «громадянську війну»
2. Подзвнити до Путіна та домовитися.
3. Відверто каже «тримайте своє слово».
Третє. Що робить Зеленський?
1. На ТКГ різко домовляються про «мир» на умовах Кремля та фактично обезброюють українську армію.
2. Зеленський телефонує до Путіна та фактично звітує.
3. НАЙГІРШЕ. Зеленський обговорює з президентом держави-агресора Конституцію, адмінреформу (децентралізацію), особливий статус ОРДЛО і головне «мир», тобто «просто перестать стрєлять».
І тут виникає не просто питання. Закрадаються дуже недобрі думки. Чому Зеленський не реагує на «брязкання зброї» під кордонами? Чому в один момент до Зеленського звертається Кадиров і за дивним збігом обставин практично одразу виконуються його вимоги?
Мии ж добре розуміємо, що Кадиров не діє без вказівки Путіна, а отже є конкретний план по дестабілізації України і в цей план на жаль почав грати й сам Зеленський.
Якщо доплюсувати сюди дивні теракти в Луцьку та Полтаві, складаєтсья цілісна картина.
Про що таке хотів нагадати Зеленському Кадиров? Чи не про певні «таємні домовленості»? Чи не про той же Оман? Чи можливо про те, що Росія довго чекати не буде?
У Кремля погані справи. Вони в економічному та політичному занепаді. І виграшна битва з Україною їм дуже потрібна. І видно українська влада замість національної позиції вибрала іншу - позицію Кремля-агресора.
