"Тероризм - це від безсилля" - Олена Кудренко

"Тероризм - це від безсилля" - Олена Кудренко

Якось поступово, але й показово росія скотилась від рівня "з армією воюю як армія" (хоча не про росію буде сказано, але так мало би бути) до рівня "з армією та цивільним населенням воюю як терорист".

І пішли-погнали:

- по будинкам;

- по енергетичній інфраструктурі;

- по ринкам-магазинам-фермам-школам і так далі;

- по вулицям Станбулу (дозвольте зробити припущення, бо не курдами єдиними);

- по Польщі і далі може бути...

Можливо непомітно для самих себе, або вони з самого початку не мали ілюзій щодо своїх методів ведення війни - росіяни самі поставили себе на своє місце.

Нещодавно натрапила на допис росіянина, який живе закордоном. Він пише, що до недавніх часів приходив у "качалку" в якійсь умовній Німеччині чи Франції, і коли в нього питали, звідки він, він з гордістю розправляв плечі: "я русскій". А коли йшов по вулиці серед іноземців, то зсередини його розпирало від агресії та сили, що він з "таких", яких весь світ боїться. І насолоджувався реакцією "правильних" європейців. Така внутрішня російська агресія, яка приносила їм задоволення, - тепер перетворюється на приниження. Адже той самий росіянин зараз - представник країни-терориста. Яка воює з електростанціями та житловими будинками.

Тероризм - це від безсилля. Це останній аргумент людей, які неспроможні. Це вирок, мабуть, і собі самим, і своїм діям, і своїй відсталості.

Вірю, що вже сходить українське сонце, якщо у ворога залишилися ось такі "аргументи".