Хтось навіть почув дзвін, який дзвонить по фондовим ринкам. Хоча поки це тільки дзвіночок. Один з перших. Як в театрі. І скоріш за все, є ще час вмоститися зручно на своїх місцях щоб спостерігати черговий бада-бум на фондових ринках. А цього тижня все почалось із Трампа. Як завжди. Який продовжує танці з Іраном. І хоч так сяк американські військові змогли налагодити прихований маршрут для танкерів через Ормуз, нафта продовжує лишатись дорогою, торгуючись вище 90 доларів за барель. А це створює інфляційні очікування. А останні вже тиснуть на борг. Тобто на дохідність облігацій. І на початку тижня різко зросли дохідності боргу всіх провідних країн світу. Звісно, найбільше уваги було прикуто до США і конкуренцію тут складав тільки японський борг і японська ієна, яку спільними зусиллями намагаються рятувати Вашингтон і Токіо. Наражаючись на неприємні порівняння з британським фунтом, який свого часу обвалив Сорос, прийшовши у вдалий час і зробивши правильну ставку. Додаткового шарму надає ситуацій той факт, що тоді ключовим аналітиком в операції «Сорос проти корони» був сьогоднішній міністр фінансів Бессент, який зараз намагається грати в інший команді і протистояти неминучому. Рекорди цього тижня ставили також і облігації Німеччини, і Франції. Проте, звісно, для світової економіки і фондових ринків набагато важливіше те, що відбувається з американським боргом. Дохідність по довгим, 30-и літнім, американським облігаціям досягла на початку тижня рівня у 5,3%. Де іі не бачили більше десятка років. А точніше, останній раз бачили в квітні 2007 року. Коли ще багато хто із спекулянтів ходив пішки під столом.
Але біда в тому, що тоді загальний борг США складав 8,8 трлн доларів. А цього тижня ринки відсвяткували досягнення рубіжу у 40 трлн доларів. І тепер тільки відсотки по обслуговуванню боргу складають 3,3% від ВВП. Останній раз схожі цифри були в середині 90-х, але потім прийшов Клінтон, поборов бюджетний дефіцит, навіть незважаючи на те, що його активно відволікала Моніка, і стабілізував ситуацію. Трамп також любить коли його відволікають прихильниці, але от з дефіцитом бюджету у нього інша історія і він, здається, здатен його тільки збільшувати. Що у свою першу каденцію, що, особливо, зараз. Та і потенційні конкуренти наступників Трампа, з демократичної парті, тепер все менше нагадують центриста Клінтона і людей, які здатні зменшити дефіцит бюджету. І тепер це стає проблемою не тільки власників іпотеки, ставки по якій зростають. Але й товстосумів. Довгий час всі були розслаблені стосовно ситуації на борговому ринку, адже на ринок акцій це особливо не впливало, рівень боргу лишався низьким в корпоративному секторі і свято тривало. Але тут надулась бульбашка штучного інтелекту. І раптом компанії, які генерували кеш, стали головними позичальниками. І ця зміна відбулась дуже швидко на тлі колосальних інвестицій в інфраструктуру ШІ, окупність яких лишається під великим питанням. І от вже найбільші компанії світу конче потребують грошей, конкурують з урядом і гребуть борги лопатою. Що точно не сприяє зниженню дохідності. Як по боргах уряду, так і боргах корпорацій.
А тут ще нудні вчені з Піттсбурзького університету нарахували, що звільнення працівників заради економії під час впровадження ШІ виявилися контрпродуктивною стратегією, яка обнуляє віддачу від інвестицій. Як виявилось, люди, що лишились, трохи нервують і зляться, а не тільки радіють, що звільнили придурка з третього поверху, а не їх, що породжує прихований саботаж нових технологій і падіння ефективності. А тут ще й більшість компаній, що зараз інвестують у ШІ відмітились тим, що звільняли людей бо грошей на ШІ не вистачало. І в цій точці, яка цілком може стати точкою біфуркації, зайшлися разом бульбашка на ринку акцій і величезні борги ключових держав. Не дивно, що нервувати почали і в міністерстві фінансів США. В результаті, Мінфін США збільшив викуп довгих облігацій, намагаючись придавати їх дохідність. Причому, враховуючи дефіцит бюджету десь у 2 трлн, робити він може це тільки за рахунок випуску коротких облігацій. Додатковоої пікантності ситуації надає той факт, що дохідність по новому короткому боргу зараз вища, ніж середній купон по довгим облігаціям, які уряд викупає. Так чи інакше, тимчасовий ефект на ринки це справило і дохідність по 30-и літнім облігаціям впала з 5,3% до 5,19%. А от інфляційні очікування підстрибнули ще вище (рикок відчув запах друкарського верстата), запустивши зростання не тільки у золоті і сріблі та на ринку акцій, але й у біткоїні. Який раптово підстрибнув вище 75 тис доларів за штуку. А на додачу ще й в середу вдвічі підстрибнули акцій Модерни, де, схоже, змогли побороти мелоному, розробивши РНк вакцину, даючи надію не тільки на шалені прибутки, але й на лікування і інших видів раку. І навіть останні антивакцинатори почали купляти їх акції. І це єдиний здоровий рух серед описаних.
Що правда, надовго оптимізму не вистачило. І якщо дохідність 30-и літніх облігацій ще складає 5,25, то 10-літні вже повернулись до рівня початку тижня, до оголошення екстрених заходів доктора Бесента. Лікування від Бесента, судячи з усього, вплинуло на симптоми хвороби. Але от хто буде лікувати саму хворобу і як її вилікувати, схоже, не знають навіть наймудріші із можновладців і точно не розуміють інвестори і спекулянти. Хоча може Трамп щось придумає. Він же може. Але скоріш він зробив щось таке, що породить ще більше хаосу. Це він вміє. Тому поки ставки потихенько знов зростають, синхронно з нафтою, яка ранок п’ятниці зустрічає на позначці 93 долари за барель бренту. Перспектива домовленостей з Іраном віддаляється і це не може не впливати на ринок нафти. А індекс S&P500 в п’ятницю зранку відкривається на позначці 7641 пункт, що на 150 нижче, ніж тиждень тому. Методи лікування, звісно, не могли не вплинути на долар. Який суттєво просів відносно євро. І в п’ятницю зранку курс складає 1,17 долара за євро. Різко впав і рубль. Який перемістився на рівень 83 рублів за долар. Ілюструючи безліч статей про падіння інвестицій, вивід капіталу і просто поганий настрій на Росії, який досяг максимуму апатії з часів, коли до розпаду СРСР лишались місяці. А от на валютному ринку України спокій. Долар торгується відносно гривні в межах дозволеного регулятором, не відходячи далеко. І ранок п’ятниці відкриється на рівні 44,65 гривень за долар. Хоча не сказати, що настрій в Україні зараз позитивний, особливо серед аграріїв, металургів чи власників логістичних складів.
Тим не менш західна допомога згладжує збитки і емоційні гойдалки, в яких українці живуть останні 5 років. А Мілтех продовжує відігравати роль драйвера, нехай і дуже скромного, проте зростання. Та і кредитування продовжує зростати якимось шаленими темпами, наче зараз 2005 рік, додаючи 35% рік до року. А ринок єврооблігацій перебував цього тижня під невеликим тиском. І певні продажи в суверенних єврооблігаціях з’явились навіть незважаючи на той факт, що половина Лондона зараз перебуває у відпустках, а інша половина, ті, кому не пощастило, починаю пити пиво вже в обід. Як не дивно, приводом для продажів стале розслідування НАБУ. Яке по дотичній чіпляє Національний Банк. А до будь-яких ударів по НБУ в інвесторів є традиційна алергія, яка не залежить від сезону. А тут ще й стаття минулого тижня на Блумберг, де просто озвучили всі чутки, які давно ходять українськими кухнями і ресторанами, зробила хорошу базу для переживань інвесторів і купу теорій змов в Україні. Саме ж розслідування НАБУ показало, в тому числі, результативність реформ за останні роки. Де для посадовців з найбільших кабінетів в державі майже нездійсненою місією стає виплата застави в 3 млн легальних доларів (в гривні, звісно) за одного із своїх посіпак. Хоч Тома Круза клич. Пшонка чи Арбузов би померли зі сміху. Заразом розслідування продемонструвало, чому ніяк не станеться приватизація Сенс Банку (дівоче прізвище – Альфа Банк). І хто знає, може ігри з фінансовим моніторингом це не єдина прикрість, яка зараз відбувається з державним банком і певні скелети в цій шафі надійно приховані до наступних виборів
