У політиці так завжди: керівники держав одні тези озвучують для власної аудиторії, інші - є справжніми, але незручними для оприлюднення їх на загал. Отже...
Казка від Трампа: прибуток у 20 млрд доларів від угоди з Україною вже скоро буде спрямований на погашення дефіциту бюджету та скорочення податкового навантаження американців.
Таке може бути у далекому майбутньому, але Трамп до цього навряд чи доживе. Тільки на розвідку, оцінку та освоєння природних копалин України, з видобутку і продажі яких хоче "жирувати" Трамп, піде багато років після завершення бойових дій.
Особливість природних ресурсів, тим більше гірничорудних, полягає в тому, що це дуже складна геологічна структура, в яку, щоб почати отримувати прибуток, потрібно вкласти кілька сотень мільйонів доларів та витратити не один рік на будівництво шахт. Після цього ти маєш побудувати збагачувальні заводи, тому що везти це далеко нерентабельно… На це знадобиться, як мінімум, 10-12 років - і ця цифра не зі стелі, а від досвідчених гірничих інженерів.
З іншого боку, це гарний спосіб і гроші в країну завести, і робочі місця створити. А наявність великих промислових проектів на території України, які проінвестували американські бізнеси - це певна гарантія безпеки, Трамп тут не бреше.
З мінусів - певна шкода екології і відносно кабальне для нас розподілення прибутків. Проте, теза про те, що американці ось-ось отримають 20 млрд. для поповнення дефіциту бюджету - казка для електорату.
Казка від лаврова-путіна: росія не піде на поступки стосовно своєї конституції і не віддасть землі, які туди внесла.
Це відома тактика росіян: вони висувають вимоги, які прийняти просто неможливо. Але вони це роблять пафосно, посилаючись на псевдоюридичні основи. Проте, на виході буде так: ми можемо піти проти власної конституції заради миру. І далі будуть розмови, що вони такі миротворці, яких ще світ не бачив - хоч Нобелівську премію миру давай!
Такими заявами вони намагаються глибоко втягнути в перемовини Трампа, аби потім зробити вигляд, що москва також пішла на поступки Україні. Насправді, і у Вашингтоні, і у москві розуміють - міста Запоріжжя і Херсон для росіян у військовому сенсі недосяжні. Мало того, коли Трамп сьогодні сказав, що США спробують повернути максимум можливого Україні, мова йшла про Запорізьку АЕС.
Казка від ОПУ: попри заяви Трампа, питання вступу України до НАТО буде лежати на столі перемовин з американцями.
Не буде. В питанні приєднання Києва до Альянсу, у нас майже не залишилось союзників. Навіть якщо Трамп піде, вже 13 європейських членів НАТО виступають проти цього. Крім того, у тому стані, в якому Альянс знаходиться зараз - він нам не помічник у війні з росією. А знаходиться він у глибокій кризі, і я не впевнений, що якби завтра нас туди прийняли, натівці кинулись би задіювати П`яту статтю для нашого порятунку.
Як буде через енну кількість років, не знаю, але зараз НАТО нам не захисник. Єдина альтернатива - зміцнення ЗСУ, власне виробництво широкої номенклатури ракетної зброї та двосторонні угоди про військову допомогу з європейськими партнерами - Британією, Швецією, Данією, Нідерландами, Норвегією, Польщею, країнами Балтії, Німеччиною, Францією, Італією.
Такі реалії.
