"ТРИ ПРИЧИНИ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ПОРОШЕНКА" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ТРИ ПРИЧИНИ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ПОРОШЕНКА" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

«Навіщо нам голосувати за Порошенка? Ну от що отримаю з того особисто я?»… Ви чули вже таке? А справді – що ми отримаємо? Я не знаю що там напише кандидат в президенти Петро Порошенко у своїй програмі – однозначно, виконає він чимало. З його програми 2014 р. зразка, наразі повністю виконано 62% обіцянок, частково – ще 18%. Але. Нинішньої його програми я ще не бачив, тому пишу те що принесе голосування за Порошенка конкретно мені, на мою власну думку.

По-перше – Москва буде остаточно приперта до стінки і поставлена в умови коли їй доведеться або робити кроки в бік подальшої невідворотної анігіляції, або – йти на поступки. Вам це пофіг? Вам власна сорочка дорожча за Москву? Милі, так це через те, що ви під обстрілом не сиділи на власній землі біля кордону, без права відкривати вогонь у відповідь (бо палили з російського боку) і не бачили на ранок усміхнених пик росіян, які питали б вас: «Що там у вас? Пострілювали?» Поняття «власною сорочки» після такого міняється координально.

Не треба підраховувати цифр – достатньо послухати про що останнім часом просторікують російські економісти. Вони просторікують про скору катастрофу російської економіки, і наголошують – підвищення цін на бензин, збільшення тарифів, збільшення ПДВ, підвищення облікової ставки їхнього Нацбанку та підвищення пенсійного віку, то все лише перші ластівки. Будуть інші – набагато тяжчі і скоро. Про що говорити, якщо вже навіть такі охранителі режиму Пуйла як Кургінян заговорили про скору катастрофу путінського режиму та про заколот еліт в Кремлі, з метою Путіна усунути?!

Про те, що з нинішнім українським керівництвом Кремлю домовитися нереально, в російському уряді не згадав ще тільки ледащій.

По-друге, коли президентом вдруге стане Петро Порошенко – це означатиме повну, беззастережну і категоричну перемогу блогерів над пресою. Так – соцмережі подолають ЗМІ. Наразі я просто не знаю телеканалів, які повністю підтримували б діючого президента (на 5-му та на «Прямому» його критикують нещадно), про друковані ЗМІ краще просто промовчати. Ледь не єдина підтримка президента Порошенка – спільнота блогерів-порохоботів. Згідно заяв самих зраднюків (за язика ніхто не тягнув), саме через діяльність порохоботів люди проігнорували редути дурко-блокади і не прийшли масово на міхо-майданчик. Коли Петро Порошенко стане президентом вдруге, це означатиме, що вплив на населення блогерів на соцмережах зрівнявся з впливом друкованих і електронних ЗМІ – і перевищив їх. За Гамбургським рахунком.

Що це означатиме? Рівно те, що багатьом «недорогеньким» доведеться терміново учитися встановлювати підшипники, шабрити станіни, міняти під дітьми пелюшки, освоювати професії токарів, зварників, няньок, касирок, та інші громадсько-корисні справи – бо в пресі працювати їм стане нереально. У ЗМІ і зараз безробіття шалене, позаяк власники видань максимально скорочують бюджети видавництв (а саме власники, а не прибутки від реалізації та реклами є джерелом з/п недорогеньких). А уявіть що буде, якщо власникам видань буде наочно доведено, що витрати на ЗМІ не вартують трафіку інтернету який ті ЗМІ споживають?

Це означає, що багатьом блогерам запропонують співпрацю зі ЗМІ (особисто я не куплюся, вже маю гіркий досвід – нехай воно казиться), а хтось з блогерів замінить своїми публікаціями ті ЗМІ, що їхні власники визнають їх безперспективними. Власне – на Заході процес уже іде. Мусить піти і у нас. «ЗМІ – виробники королів» підуть у минуле. Ситуації коли у нас насправді немає вільних ЗМІ, а є сукупність агітпунктів – треба класти край.

По-третє, мені дуже сподобалася крайня заява директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної про те що виборець Петра Порошенка, переважно – середній клас. Для тих альтернативно-обдарованих, які зразу заволали «бариги підтримують баригу», я нагадаю, що саме мідл-клас створив ту Європу, якою ми пишаємося зараз. Саме буржуа подолали свавілля дворянства – від битви при Куртре до Великої Французької революції. Саме клас буржуа породив демократію і став її основою. Там де існував мідл-клас – створювали BMW, IBM, Boing та джинси. Там де мідл-клас вибили як явище – з’явилися лише колгоспи, ГУЛАГ, Агітпроп, черги за дефіцитом та «унікальна духовність». Ба-більше, я нагадаю що саме буржуа, а не «злиденні і гноблені» стали ударною силою Революції Гідності, добровольчого та волонтерського рухів. Власне – волонтерський рух існував і досі існує на гроші буржуа, тобто – середнього класу.

Мідл-клас уже заявив себе як силу державотворчу і неймовірно патріотичну. Тепер він себе заявляє як потужну силу політичну. Мідл-клас пов’язує свої надії з президентом Порошенком – а це означає що країна рухається у правильному напрямку. Мідл-клас створив на уламках російської імперії Польщу, Фінляндію та країни Балтії, у той час як «злиденні і гноблені» угробили Україну у 1919 р. – бо більшовики з Москви їм пообіцяли більше за уряд України. Історія – найсуворіший суддя, проти неї – не попреш.

Перемога на виборах кандидата, на якого покладає свої надії середній клас призведе до революційних перемін в суспільстві. Не даремно наразі всі кандидати крім президента Порошенка будують свої програми на протистоянні президенту, і намагаються звабити обіцянками люмпен. В силу середнього класу усе ще ніхто не вірить.

Перемога Петра Порошенка це поміняє. Стикнувшись з мідл-класом як з потужною політичною силою, політики будуть змушені міняти свої програми від задобрювання люмпена до ідей які поділяє мідл-клас. А це означатиме різкий крен країни від люмпенсько-олігархічної системи, до буржуазно-демократичної – тобто тої яка створила сучасну Європу. Можливо – призведе нарешті до появи потужної консервативної партії, на противагу популістським проектам, яких наразі в країні – до чорта. Наступна зупинка – двопартійність, як у всіх розвинутих країнах Заходу.

Що-що? Корупція? Смішно. Знаєте у чому трагізм усіх «борці з корупцією»? В разі зміни влади вже за пару місяців вони заволають: «Ці такі самі», а ще за півроку: «Попередня влади була краща». Особисто мене експерименти тривалістю у 25 років уже порядно дістали. Час дослухатися до розвинутих країн, які чесно визнають – так, у них проблема корупції теж є і ще не скоро вона зникне. А добробут громадян залежить в першу чергу не від корупції, а від праці самих громадян – власне про це говорить кожен представник середнього класу.

Майбутнє – дивовижне. Заради нього – варто голосувати за кандидата Петра Порошенка.

Дмитро "Калинчук" Вовнянко