Якщо вірити безуглому рупору ОП, то все добре, що відбувалося на фронті, наприклад, Харківська операція, - це заслуга Сирського. І звісно Зеленського, який мудро опікував Командуючого сухопутних військ та відповідаючого за ТЦК, мобілізацію, створення резерву та оборону Бахмуту. А все погане - то Залужний.
Але, якщо керуватися такою логікою, то легко припустити, що прибравши Залужного позбавилися і всього негативного та залишили у веденні війни лише все добре. І це значить, що ми повинні були побачити покращення в управлінні військами, у ситуації на фронті, у побудові оборони та у плануванні операцій. Але аналіз ситуацій з Авдієвкою, Вовчанськом та Вугледаром говорять про інше. То може прийшов час визнати, що була не лише скоєна помилка, а був прибраний з ЗСУ той, завдяки кому Україна не лише відбилася, але і новини з фронту були геть інші ніж після того, як його зняли. І це при тому, що його можливості були обмежені багатьма факторами. До речі, наші західні партнери попереджали найвеличнішого політичного діяча сучасності по версії Єрмакк, що звілнення Залужного призведе до проблем і негативним ситуаціям на фронті. І сьогодні варто визнати, що вони були праві. А Володимир Зеленський помилився. І не лише у цьому. Але він це ніколи не визнає. Тому що не здатний на це. Доведено багатьма фактами. І шашликами теж. Але і без визнання помилок, без роботи над ними і без виправлення цих помилок ми не переможемо. От це і є головною нашою проблемою, рішення якої поки я не бачу.
