Галас «а в нього антирейтинг» базується насправді не на святій вірі українців в рейтингові агенції. Вона базується на розчаруванні українців гаслами і тезами опозиції. Це – реальність яку треба визнати.
Так, за 2,5 роки армагедону не сталося. Москва в наступ не пішла, формулу Штайнмайєра в українське законодавство не ввели, розведення сил швидко завершили. Підприємцям які-ніякі ковідні – виплатили. Пенсії худо чи гірко – платять. Долар не девальвує. Ціни зростають, але зростали вони практично завжди (і ще довго зростати будуть з суто економічних причин). Зростання тарифів Зеленський зупиняє своїм вольовим рішенням…
І бінго – Медведчука «принижують палацовим арештом». Впроваджують санкції. Зеленський горлає про боротьбу з олігархами. Здається – ну що може похитнути становище Зеленського?
Українці зневірюються. Вони починають говорити «Цей гетьман не має удачі – давайте іншого». Знаєте що мені це нагадує? Історії отаманів Наливайка та Бута-Павлюка, яких їхні ж козаки видали полякам, коли почалися поразки. Це давній і огидний український звичай, якщо не щастить – міняти чи зраджувати своїх керманичів. У кримських татар, турків, поляків, шведів, та навіть у росіян такого не спостерігалося. Для довідки.
Я щиро заздрю людям які все ще вірять в Зеленського. Мислив би я так само як вони, певно сам би вже написав щось типу «та якого лиха, скільки можна вишукувати негатив – життя дивовижне». Це неймовірно гарно – жити одним днем і не бачити що насувається завтра в масштабах країни.
У мене так не вийде. Я знаю дещо більше за пересічних людей і бачу картинку більш масштабно. Ні, я не буду ще раз перелічувати всі «подвиги зелених» від зірваного оборонного замовлення і з/п військових які не збільшували від часів Порошенка, до 100-мільярдної Київської обхідної яку вивели з під «Прозорро» синхронно з угодою про допуск на інфраструктурні об’єкти України китайців. Я розповім про рейтинг.
Знаєте, якщо поглянути на рейтинг Зеленського від виборів починаючи, ми побачимо цікаву річ. Рейтинг Зеленського стабільно падав до певної дати, після якої він незначно пішов у зростання. Незначно – бо від 21% до 27% - це ні про що. У Порошенка в той час рейтинг майже не мінявся. Натомість в той самий час як у Зеленського рейтинг почав зростати, обвалився рейтинг у іншого його конкурента – Юрія Бойка з ОПЗЖ. Що це за дата?
А дата ця – лютий 2021 р. Я гарно пам’ятаю, як на студіях телеканалів експерти з пересторогою говорили що Бойко має шанси обігнати Зеленського. І раптом… Що ж сталося у лютому?
А сталися санкції проти Медведчука. Зверніть увагу, після тих санкцій ОПЗЖ не змогла ані людей на вулиці вивести, ані трибуну у ВР заблокувати. Це притому, що напередодні ОПЗЖ організовувала «тарифні протести». Навіть на суд, де Медведчука принизили палацовим арештом, прийшло менше половини нардепів від ОПЗЖ. Для контрасту – пригадайте скільки народу щойно притяг до Києва Новінський на «Хресну ходу». Відчуваєте різницю?
Я висловлю свою думку – свій погляд на ситуацію. У лютому 2021 р. в Офіс президента прийшла удача, яка одним махом вирішила для ОПУ проблему падіння рейтингу та конкуренції з Бойко. Звали удачу, наприклад, Сергій Льовочкін, який тоді руками ОПУ позбавив всіх важелів впливу свого давнього конкурента в ОПЗЖ Віктора Медведчука, і став відтоді в ОПЗЖ сірим кардиналом. Саме він запропонував керівникам ОПУ ударити по Медведчуку, а оскільки законних підстав не було – вдалися до впровадження санкцій. Далі – гра сподобалася. ОПУ захоплено грається в неї досі.
Але наскільки вистачить цієї гри? Судячи з тих самих рейтингів – люди вже втомилися. А проблеми, які стояли перед зеленими на лютий 2021 р. вирішені… ніяк. Проблем побільшало.
І я сильно сумніваюся, що удача прийде до Зеленського вдруге. Свою роботу для «удачі» зелені уже зробили. Далі – кожен за себе.
