"Трошки охолоджуючого" - Роман Донік

"Трошки охолоджуючого" - Роман Донік

Поки ця вакханалія по МО несеться і нічого не зрозуміло.
Я не хочу ні накидувати, ні захищати.
Просто зберу в купу те що очевидно людині з пам'яттю і розумінням деяких процесів.

Бо в роботі Федорова є як плюси так і мінуси. І це очевидно. В чомусь він дуже ефективний, а чомусь просто погіршує ситуацію через брак досвіду, незнання матеріалу і нестачу часу/небажання розбиратись.

Але перед усім, я хочу нагадати, що зовсім недавно самого Федорова на минулій посаді звинувачували в завищені цін і отриманню грошей з дронів через якісь прокладки. Щось там про закупівлю дронів, спецзв'язок і таке інше.
Це робили ті ж люди, які зараз розповідають що він поборов корупцію в МО.

Друге. Дрони/рекети і удари в глибину Росії. Це не заслуга Федорова. Хоча доля його в цьому є. Опосередковано.
Бо починалась підготовка до цього всього задовго до призначення Федорова на посаду МО. Більше скажу.
Проріжувату ППО противника почали ще до призначення Мадяра. Потрошки прогризали на тактичну та оперативну глибину починаючи з ЛБЗ.
Тобто це дуже давно спланований план, який потрохи реалізувавсь. Зараз бачимо наслідки. Ця робота почалась багато місяців тому. І це заслуга інших людей. Які вміють в довге планування.

У Федорова є сильні особливості. Він все робить швидко. Він все намагається робити просто. І він все хоче робити ефективно.
Це дуже круто і дуже гарно працює коли треба створити щось принципово нове. Новий продукт. Під себе побудувати структуру.
Дрони, діджиталізація, цифровізація і те, чого нема. Навколо чого нема вже готової НЕправильної системи.

Дивіться. Армія вже два рази вигравала час для держави.
В 22-23 році, армія прийняла перший удар і тримала, щоб держава мобілізацію, підготувала резерви, заміну тим хто воював з 22, технічну перевагу. Оперативним резервом, добровольцями, махновщиною, ручним управлінням.

Держава не скористалась цим.

24-25 роки армія вигризала час для держави для мобілізації і підготовку заміни. Для технічного розвитку. Для нарощування технічної переваги. І це були дуже важкі часи, які потребували складних рішень.
Частково держава не скористалась цим. Питання з мобілізацією і СЗЧ залишилось.
Але технічний розвиток є.

Федоров зайшов в МО.
Як тільки з'являється система, з'являється спротив системи. Як тільки не виходить "швидко", інтерес до цього падає. Як тільки втрачається вірогідність ефективності, йде переключення на інші речі. Тобто ламати, добивати, будувати в умовах саботажу, продавлювати... Не виходить кам'яна квітка. Те що не зрозуміло і нема часу вивчати - "погано".
Це просто брак досвіду, молодість і терміни "все на вчора".

Федоров мав вирішити проблему з мобілізацією і ТЦК. Як тільки зрозумів, що це не швидко і складно, тема просто почала ігноруватись.
Федоров мав вирішити проблему з бусифікацією. Пам'ятаєте анонси що все має цифровий слід, всім "ухилянтам" перекриють кисень і вони підуть в ТЦК? Не пішли.

Федоров мав вирішити проблему з СЗЧ. Крім чергового об'явлення що можна повернутись, нічого не змінилось. Бо прорахунки що проблема в повернені через штурмові підрозділи була помилкова. Стримувало це від сили 10%. Бо ніхто не збирався повертатись. І не збирається. Люди не йдуть в СЗЧ. Більшість дезертирує. Бо не збирається служити. Хочуть ховатись і чекати амністію.

Федоров мав вирішити проблему з контрактами, строками служби, ГЗ. Типу справедливо.
Але підійшли до цього питання максимально криво. Математично і бездушно. Де більше всього втрат? В штурмовиках? Підняти їм ДГВ. При цьому порізати ДГВ всім на кому тримається життєдіяльність та боєздатність піхоти. Всіх вирішили грошима заманити і піхоту? Вибачте, але це так не працює. Гроші вже не вирішують ці питання. Бо є дуже багато ризиків, на які МО не звертає уваги і не зважає через брак розуміння та досвіду.

Федоров анонсував зміни в підготовці, зміни для інструкторів і зміни для сержантського корпусу. Я нижче напишу, але тим що зробили, вони поховали ефективні навчальні центри які створені після 22 року. Їх просто не стане. Люди підуть.

У Федорова нема розуміння процесів в самому війську і нема людей, які можуть дати це розуміння. Або це відірвані від людей і землі люди, які переміщаються з авто в кабінет.
Грошове забезпечення прорахували чисто математично. Без урахування суміжних процесів. Де не вистачає людей? В піхоті, в штурмовиках. Додали грошей. І нічого не змінилось і не зміниться.

50 тис росіян в місяць знищувати? Не вийшло? Нема ким?
Половину бійців замінимо роботами. А обслуговувати їх хто буде? А доставляти на ЛБЗ? А зброю обслуговувати? А витягувати підбиті і ремонтувати? Ті, кому бездумно порізали ДГВ?

Іноземці? Захмарні гроші за контракт і фірми які за кожного приведенного будуть отримувати 5-7 тис доларів?
При чому, всі чомусь наївно надіються, що до нас приїдуть "пси війни".
Але будуть боржники, ігромани, психопати, злочинці, наркомани. Найманці та професіонали в таку війну тільки за гроші, неохоче йдуть. Ризики дуже великі. Будуть люди які ніколи не брали зброю до рук.
Якщо будуть в потрібній кількості. Бо місяць-два-три, потім ажіотаж спаде і вилізуть проблеми.
Ким і де їх готувати, а саме головне адаптувати до війни в Україні разом з Українцями в наших реаліях?

Про інформаційну політику МО, взагалі хтось щось чув? Там же купа людей, які повинні про патріотизм, про Україну, про мотивацію, про почесний обов'язок, про те як держава пишається своїми героями. Ні?

Про підготовку взагалі біда.

Спочатку самонадіяно планували, перенести всі НЦ вглиб і закопати під землю. Залити підготовку і інструкторів грошима.

Потім анонсована переатестація інструкторів і підвищення кращим ГЗ майже не рівня піхотинця на ЛБЗ (на той час 100тис).
По факту, стало гірше. На переатестацію забили. Хоча нормальні люди готувались до неї. Бо складно.

Зняли всі ДГВ за інтенсивність, за роботу з підрозділами які входять в сили і засоби. Зняли ДГВ за відновлення боєздатності підрозділів з ЛБЗ. І то все це за погодженням міністра оборони.
Інструктори в навчальних центрах якщо не втратять, то залишуться на тому ж рівні.

Під навчальні центри Федоров заклав міну уповільненої дії. Через місяць-два, почнеться міграція за грошима в бойові бригади. Мотивація не передбачена. Ви можете взводом виконувати роботу роти, вам не доплатять ні копійки. Вигідніше лягти на диван.
Всі НЦ, які половинним складом, при низькій укомплектованості, роблять високий рівень підготовки, не будуть цього робити.
Не буде ким. Люди підуть в підрозділи СБС, в пілоти, куди завгодно.
А і ще. Оте плюс 10 тис грн, на інструкторів не розповсюджується.

Ну, те що бойова підготовка не входить і в список топ 20 важливих напрямків міністра, це очевидно.
А без підготовки не буде нічого.

Наприклад був підписаний новий наказ про зміни до штатів НЦ, так там просто тотальне нерозуміння роботи НЦ.
Точніше тотальне нерозуміння що в країні війна. Бо все виписане під мирний час і під структуру батальйон-полк в одній будівлі. По посадам, там для мирної армії.
Наприклад саме елементарне - діловод в навчальному відділі центра шпк солдат.
Тобто взяти з ТЦК без БД, нікого не можна бо це корупція. А з бойової бригади або після поранення солдата спробуй знайти. Всі толкові вже сержанти в вигляді заохочень. Сержанта з запаса призвати ні, бо солдатська посада. Тобто хтось бачив що 22 році було багато солдатів з вищою освітою і все. І на тому його розвиток і спілкування з оточуючим світом зупинився.
А на хвилиночку, діловод в навчальному відділі, це людина яка орієнтується в усіх документах, наказах, навчальному процесі, графіках і взагалі повністю знає роботу НЦ. А вони посадили кнопку для принтера.
Це наказ міністра оборони. Там по новому наказу після переходу на нові штати, підготовка погіршиться навіть там, де вже нема куди погіршуватись.

Про контракти в ЗСУ, терміни, які повинні були бути справедливими, я навіть нічого згадувати не буду.

Тому, я не бачу трагедії в будь якому розвитку подій. І відверто кажучи, Федорова краще використовувати там, де він сильніший. А не там, де однією рукою нормально, а іншою все ламає. І наслідки вилізуть не зразу.
Хай зроблять його віце-прем'єром по дронам та ракетам, та переходу з паперів на цифру.
Бо для деяких працюючих речей треба мати глибоке розуміння процесів. Особливо в воюючій країні.