Політики балтійських країн останніми днями обговорюють можливий вихід з міжнародної конвенції, котра забороняє протипіхотні міни – через побоювання можливої атаки з боку Росії та через потенційну необхідність захисту власної території від російських танків, повідомляють американські ЗМІ.
Як повідомляє газета The Washington Post, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс так пояснив своє доручення до армії перевірити, чи має сенс вийти з договору про наземні міни:
“Мета полягає в тому, щоб усі ми зміцнювали нашу обороноздатність, робили все, щоб наш кордон захищав наші суспільства”.
Уряди балтійських країн нещодавно домовилися побудувати те, що вони називають Балтійською лінією оборони – скоординовану систему бункерів і укріплень. Тепер кордон має стати більш мілітаризованим, планується встановити датчики та фізичні перешкоди для блокування танків та інших транспортних засобів, а також інвестуватимуть в арсенал протитанкових мін і мін з дистанційним підривом, які можна буде розгорнути, якщо російські війська почнуть спроби перетнути кордон.
У статті “Міни повертаються до Європи” газета The Washington Post пише, що Литва, Латвія та Естонія уже інвестують у протитанкові міни та інші “методи давніх воєн”.
Балтійці “беруть уроки з міцної лінії оборони свого потенційного ворога в Україні, зазначаючи, що російська система мінних полів, дротів і траншей унеможливила просування київських сил минулого літа”, констатує WP.
Але протипіхотні міни можуть становити небезпеку через десятиліття після закінчення конфлікту.
За даними Моніторингу наземних мін і касетних боєприпасів, у 2022 році міни та інші вибухонебезпечні пережитки війни щодня вбивали або ранили щонайменше 12 цивільних осіб у всьому світі, багато з яких були дітьми, нагадує газета.
Ці типи мін набагато дорожчі, ніж “старомодні протипіхотні міни”, нагадує WP.
Утім Кен Резерфорд, професор політології з Університету Джеймса Медісона, який пережив вибух міни в Сомалі у 1993 році стверджує: “Те, що протитанкові міни не включені в Оттавський договір, не робить їх гуманітарними чи розумними”.
“Поле бою в Україні є важливим прикладом того, як ведеться сучасна війна, що фактично поєднує в собі як новітні технології, так і старі, дешеві рішення. Ми бачимо суміш всього: амбіцій 19-го століття, жорстокості окопної війни 20-го століття та технологій 21-го століття”, – прокоментував Андріс Спрудс, міністр оборони Латвії.
Естонія уже встановила у лісах та на приватних угіддях “зуби дракона” і бетонні блоки. А прем’єр-міністерка країни Кая Каллас раніше заявила, що НАТО має від 3 до 5 років на підготовку до загрози з боку Росії.
Таку ж можливість всередині країни обговорює і Фінляндія, котра у 2015-му знищила свої запаси мін.
Балтійські політики здійснюють такі кроки з огляду на успіхи Росії в Україні, а також через коментарі американського політика Дональда Трампа щодо захисту НАТО, інформує WP.
Колишній президент та ймовірний кандидат на цьогорічних президентських перегонах від Республіканської партії США Дональд Трамп 10 лютого заявив, що “заохочуватиме” Росію “робити все, що їм в біса заманеться” проти членів НАТО, які недостатньо витрачають на оборону.
Латвія готова використовувати засоби, не заборонені конвенцією щодо протипіхотних мін – протитанкові міни, які вважаються безпечнішими для цивільного населення, оскільки вимагають набагато більшого натиску, щоб детонувати. Договір також дозволяє використовувати менші дистанційно керовані міни, які можуть вбити окремих солдатів, за умови, що ними може керувати той, хто розрізнятиме військові та цивільні цілі.
“Ми можемо очікувати, що протягом наступного десятиліття НАТО зіткнеться з масовою армією радянського зразка, яка, незважаючи на те, що технологічно поступається союзникам, становить значну загрозу через свій розмір, вогневу потужність і резерви”, – заявив очільник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін.
