Ніщо не вказує на бажання Росії розв'язати конфлікт із супротивником майже рівним, або рівним їй за силою військовим супротивником, а лідери Росії розуміють несприятливі обставини, із якими їх країна зіткнулася б у випадку тривалого конфлікту із суперником подібним до Північноатлатичного альянсу. Про це йдеться у публікації аналітичної американської компанії RAND, яка спеціалізується на питаннях оборони та національної безпеки США.
На думку авторів публікації, конфлікт Росії із США, однією з країн Європи, або Китаєм міг би виникнути "або внаслідок непорозуміння, або у випадку змін на чолі країни, внаслідок яких до влади прийшла б більш агресивна, менш обережна група політичних, чи військових лідерів у будь-якій із зазначених країн".
На випадок такого конфлікту, у Rand пропонують викладку провідних характеристик способу ведення збройними силами Росії бойових дій проти рівного, або майже рівного військового супротивника.
1. Російські військові сили готуються захищати свою батьківщину та важливі промислові та населені центри, використовуючи багатошарову, інтегровану повітряну оборону та обмежену кількість укріплених районів і буферних країн, з метою виграти простір та час для реагування на потенційні удари або вторгнення.
Кінцевою страховкою системи управління ескалацією військового конфлікту для Росії є її арсенал тактичної та стратегічної ядерної зброї
2. Росія сподівається захистити свою територію та уникнути прямого зіткненення з рівним, або майже рівним за силою військовим супротивником за допомогою оборонних систем і ударних озброєнь з розширеним ударним радіусом. Ці розширені радіуси також забезпечать оперативні переваги російським силам, які ведуть наступальні операції біля кордонів Росії.
3. Беручи до уваги слабкість неядерних збройних сил Росії у тривалому протистоянні з рівним або майже рівним військовим супротивником, Росія спробує використати стратегію непрямих дій та асиметричні відповіді у різних вимірах ведення бою з метою надолужити ймовірний дисбаланс. Росія буде прагнути швидко покласти кінець конфлікту, удаючись до низки заходів, спрямованих гарантувати контроль за динамікою ескалації.
4. Кінцевою страховкою системи управління ескалацією військового конфлікту для Росії є її арсенал тактичної та стратегічної ядерної зброї; Росія може вдатись до погроз використання, або ж - до використання своєї зброї у відповідь на неядерну атаку, яка загрожуватиме підірвати контроль правлячого режиму над державою, або ж нестиме загрозу ядерним силам Росії, як чиннику стримування.
5. Кілька російських і радянських військових операцій передбачали оперативні, скоординовані несподівані удари (coup de main) з метою досягнути цілей війни у дуже короткий проміжок часу; цей наголос, ймовірно, залишиться актуальним і надалі, особливо в попередньо спланованих операціях.
На суходолі, російська тактика, ймовірно, відображатиме наголос на масованих непрямих обстрілах (особливо з далекої відстані), результатами яких будуть користатись високомобільні бойові одиниці з істотною вогневою потужністю
6. Завдяки нещодавнім реформам, більший відсоток підрозділів збройних сил Росії готовий до негайної участі у бойових діях незначної тривалості, водночас зменшилась загальна кількість військових підрозділів; військові підрозділи можуть оперативно переміщуватись з використанням залізниці, з метою наростити наземні бойові потужності всередині Росії у відповідь на кризу.
7. Звичайні та нетрадиційні підходи до ведення бойових дій, ймовірно будуть застосовуватись вперемішку у багатьох сценаріях потенційних конфліктів; сили особливого призначення, парамілітарні групи, та лояльні до Росії цивільні можуть бути використані для забезпечення військових Росії координатами, розвідданими та участі у диверсіях на всьому просторі ведення бойових дій.
8. На оперативному та тактичному рівнях Росія, швидше за все, зосередиться на тому, щоб зірвати, послабити, або знищити системи управління військами супротивника та його здатність завдавати удару з відстані (power projection) кінетічні удари, засоби кібер- та електронної війни й прямі удари з боку власних бойових сил.
9. Росія має обмежену кількість засобів для завдання точного неядерного удару, які можуть бути використані проти ключових операційних та стратегічних цілей, особливо тих, які знаходяться у постійних, відомих місцях дислокації.
10. На суходолі, російська тактика, ймовірно, відображатиме наголос на масованих непрямих обстрілах (особливо з далекої відстані), результатами яких будуть користатись високомобільні бойові одиниці з істотною вогневою потужністю.
"Збройні сили Росії покращились до такого рівня, що зараз вони є надійним інструментом національної сили, який може використовуватись в обмеженому контексті заради досягнення важливих національних інтересів", - також відзначає аналіз компанії RAND.
