У Європі оголосили війну кремлівській агентурі в рясах

Про зв’язок церкви в росії зі спецслужбами — це вже давно доведений факт. Ця практика існує ще з часів СРСР, коли КДБ здійснювало повний контроль над РПЦ. Існує багато доказів того, що значна частина найвищого кліру РПЦ була агентами КДБ. В архівах, розсекречених у 1990-х роках, також зафіксовано протоколи узгодження кандидатур єпископів із КДБ.

Кремлівські спецслужби ще з радянських часів використовували церкву для створення видимості «свободи віросповідання» для зовнішнього світу та контролю над внутрішнім життям церкви, у тому числі для запобігання інакодумству. Але також КДБ використовувало ресурси РПЦ за кордоном для проведення розвідувальних заходів та пропагандистської діяльності. Після розвалу СРСР ця співпраця не припинилася, і російські священнослужителі продовжують плідно працювати на користь кремля. Їхня закордонна діяльність посилилася останніми роками, що викликало занепокоєння західних спецслужб. Шпигунських скандалів за участю представників РПЦ у минулому було чимало, але нові випадки, що нещодавно сталися в країнах Європи, свідчать про те, що РПЦ продовжує підривну діяльність за кордоном.

Нещодавно уряд Естонії звинуватив росію у використанні черниць Пюхтицького монастиря, розташованого на сході країни, для поширення проросійської пропаганди. На думку представників естонської влади, монастир, підпорядкований Московському патріархату і який формально відмовився від мирських справ, насправді просуває риторику кремля. За їхніми словами, через релігійну риторику монастир транслює ідею про те, що на Заході обмежуються релігійні свободи та утискають православних.

Монастир відмовився розірвати зв’язки з патріархом РПЦ Кирилом, який є затятим прихильником війни проти України, незважаючи на ухвалений в Естонії закон, що забороняє діяльність організацій, пов’язаних з агресією проти держави.

За словами високопосадовця МВС Мартіна Туліта, монастир слід розглядати не просто як релігійну установу, а як символ ідеологічного впливу росії на естонській землі. Він вважає, що ігуменя Філарета Калачова, призначена особисто патріархом Кирилом, формує бачення історії Естонії в дусі офіційної російської позиції. Сама ігуменя категорично заперечує будь-яку причетність монастиря до проросійської пропаганди. При цьому вона відмовилася засуджувати російське вторгнення в Україну, пославшись на «чернецький нейтралітет» і додавши, що будь-яка війна — це трагедія, біль і смерть.

Влада Естонії вважає, що якщо монастир не розірве зв’язків із москвою, він зможе продовжити функціонувати як релігійна громада, але без особливих юридичних привілеїв. Юрист монастиря назвав звинувачення з боку естонського уряду образливими та безпідставними, заявивши, що у влади немає жодних доказів того, що черниці загрожують національній безпеці. Але естонські чиновники наголошують: поширення черницями в суспільстві наративу про нібито утиски православних є частиною російської інформаційної війни. І тут вони мають рацію у своїх побоюваннях, адже гіркий досвід України показав, що представники МП у країні відкрито стали рупором кремля, підтримавши агресію та війну.

Ще один скандал стався на горі Афон. Священнослужителі Афона виступили проти перетворення Святої гори на опорний пункт «русского міра» та путінської месіанської пропаганди. 14 червня були запроваджені нові правила для паломників, що особливо стосуються громадян росії. Новий документ вводить суворі квоти на відвідування власниками російських паспортів, вимагає чіткого обґрунтування мети паломництва та маршруту, а також забороняє в’їзд клірикам і мирянам, поміченим у розпалюванні ненависті та пропаганді ксенофобії.

Ініціатором нових обмежень став цивільний губернатор Афона Анастасіос Міціаліс, який раніше обіймав посаду заступника голови розвідслужби Греції. Він добре обізнаний із російською активністю на Афоні. Для нього не секрет, що Гора Афон — це не лише релігійний центр, а й геополітична сцена, на якій кремль намагається просувати свою ідеологію, впливаючи на православний світ. Це частина стратегії створення «русского міра», де православ’я є інструментом впливу, легітимації та зовнішньої політики.

На початку 2000-х у Греції утворився так званий «афонський клуб», до якого увійшли російські силовики та бізнесмени, тісно пов’язані з кремлем. До нього, за різними даними, входили Сергій Наришкін, Георгій Полтавченко, Андрій Турчак, Олександр Бєглов, Аркадій Ротенберг, Іван Саввіді та родина Гур’євих. За даними видання «Нова газета. Європа», члени «клубу» акумулювали і спрямували на Афон мільярди, які прокачувалися через опікунську раду Пантелеїмонового монастиря на Афоні та Російське афонське товариство, створене «масажистом Путіна» Костянтином Голощаповим.

У роки президентства Медведєва також діяв Міжнародний фонд відновлення та збереження культурної та духовної спадщини Свято-Пантелеїмонового монастиря. На землях, що належать монастирю, були збудовані елітні котеджі з курортною інфраструктурою, де в комфортній та «віддаленій від світу» атмосфері багаті й впливові «афоніти» вирішували важливі й делікатні питання.

Німецьке видання Bild у своєму розслідуванні показало, що разом із російськими грошима на Афон проникали «проповідники русского міра», які знаходили спільну мову з радикально налаштованими ченцями на ґрунті критики лібералізму, морального розкладання Заходу та «брехні екуменізму». Серед «проповідників», імовірно, було чимало співробітників спецслужб, які діяли під церковним прикриттям.

Усі ці дії свідчать, що РПЦ є невід’ємною частиною пропагандистської машини кремля і використовується російськими спецслужбами для активних операцій на території Європи. Протидія країн Європи — хоч і на початковому етапі — вже дає результати: кремлівські попи стають нерукопотискальними через свої зв’язки зі спецслужбами рф. Тут важливо розуміти, що пропаганда в руках кремля — така сама зброя, як і танки на полі бою, і несе не меншу небезпеку для Європи, ніж звичайна зброя. А релігійне суспільство в руках кремлівських попів — це грізний інструмент політичного впливу росії.

Кремль уже перетворив церкви та монастирі на зброю проти «інакодумців», намагаючись залучити все більше прихильників, порушуючи старе правило «Церква поза політикою». Завдання західних спецслужб сьогодні — припинити поширення «русского міра» через релігійні канали впливу. Вплив РПЦ досить великий серед своїх паломників за кордоном, але певні зрушення в протидії кремлівським попам ми вже можемо спостерігати. Як-то кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Але головна битва, ймовірно, ще попереду.