За цей час багато письменників українських писали. Змушені російською мовою, бо українською не видавали. Була пряма заборона. Хто хотів щось писати- змушений був писати в межах і рамках імперії. Цілий інститут цензорів був для цього.
Одиниці видали свої твори українською. Кобзар видали за рахунок приватного бізнесмена Семиренка наприклад.
А Котляревський видав ще до заборони. Та і сам він був на імперській службі, до речі.
Ну не було тоді героїчних повстанців і полум‘яних бандерівців.
Не було літератури спротиву і антиімперських письменників. Звідки було їм взятися?
Вся еліта козацька стала російськими дворянами і вписалася в імперську ієрархію. Духовенство і все-все-все.
Українські мислителі, філософи і творці всі були вписані в імперські структурні дискурси. Від Прокоповича до Сковороди.
Формування націй тільки розпочалося в Європі після «весни народів». Але процес цей довгий і нерівномірний. Не можна із сучасними мірками і уявленнями підходити до тих часів.
Був час, коли в Києві тільки п‘ять родин інтелігенції були україномовними. А інших були тисячі.
Та і зовсім недавно, ще при совку ми всі були піонерами і комсомольцями. Прийшов час національного усвідомлення. Це було прямо у мене на очах.
А до того формувався савєцкій народ. До цих пір відхаркуємо. Он Тичина і Павличко з Рильським про радянську владу писали ще.
Нестайко писав про дружбу народів і совєцьку армію.
Ільченко в своєму «Козаку Мамаю» про братній русскій народ.
Не кажу про Довженка.
Це ж зовсім недавно було.
А в ті часи вимагати від тодішніх письменників різкої націоналістичної позиції геть не випадало. Ще час не прийшов і нація навіть не формувалася. Хоча б істориків почитайте якихось чи шо.
То що всіх геть? Дурня повна.
Ставити питання тодішнім письменникам «чого ти, падла, в танку не згорів?!» - абсолютна бездумна нісенітниця.
Звичайно антиукраїнські і шовіністичні твори нам не підходять. А решта?
Що за хунвейбінство?
Із усього масиву культури вибираємо виключно те, що нам зараз підходить, в цей момент. А все решта - вороги і сміття!
Замість повернути до своєї культури, перекласти і мати свої діаманти, то викидати і топтати?
Клепку треба мати в голові.
Це зараз уже є альтернатива і вибір кому служити своєю творчістю- Україні чи імперії. І зараз чітко видно хто ворог.
Та і самі творці обирають сторону. Тікають до московщини, чи навпаки захищають Україну. Тут все ясно.
Тут можна вже міряти сучасними поглядами.
Бо є нація і є держава Україна.
Не так давно, до речі.
Але розсварюватися нам між собою через це точно не можна.
Я маю друзів в місті Торніо у Фінляндії.
І мене вразило те, що фіни , поряд із своїми полеглими героями - захисниками в «Фінську війну», доглядають за могилами червоноармійців - агресорів. Навіть пам‘ятник замовили. Бо то вже загиблі.
Не викидають їх із могил і не везуть на звалище.
Розуміють той час
Може тому фіни і живуть найкраще у світі. Бо розумні.
