...ЧИ ЇХ ДОЛЯ – БЕЗНАДІЙНА БІДНІСТЬ?
І найгірше, що особистий гіркий досвід втрат і помилок нічому нікого не вчить. Чого тільки варті колосальні втрати величезної кількості українців у період масової приватизації! Пам'ятаю, як сам людей переконував не продавати свій «ваучер» (приватизаційний майновий сертифікат – ПМС) і, тим більше, не залишати його «на згадку» або зовсім не викидати. Адже тоді для придбання акцій підприємств «ваучер» чи ПМС за номіналом коштував 500 грн., тобто на руки кожен громадянин міг отримати 2000 акцій в Українському центрі сертифікатних аукціонів (УЦСА).
Взявши до рук калькулятор, легко порахувати: якщо покупець, який мав намір консолідувати у своїх руках суттєвий пакет акцій, наприклад, пам'ятаю, тоді готові були платити за одну акцію відомого Київського пивзаводу від 10 до 100 дол США (а скільки таких привабливих підприємств було!). Виходило щонайменше 2 000 акцій, отриманих на один «ваучер», можна було продати за 20 000 дол США. Однак багато хто тупо продавав під універмагом «Україна» такий же «ваучер» лише за пляшку горілки.
Ось і зараз. Більшість українців хають тепер крипторинок та не хочуть вчитися, а в цей же час (як і в період масової приватизації) тонкий-тонкий прошарок українських топ-чиновників та підприємців за рахунок криптовалюти формують цілі статки.
Так і живемо: розумні та заповзятливі – знову збагачуються, а решта - бездарно профукує час заробити гроші та стати мільйонерами. Мабуть, більшості досі приємно вірити у диво та перекладати відповідальність за власне життя на невідому силу чи державу.
