В сиву давнину, в сільському кіоску на автостанції продавалися елітні та екслюзивні, VIP, болгарські цигарки: Стюардеса, Вега, Ту-134, Родопі, BT (для олігархів)…
Коштували вони по 50 копійок за пачку, ВТ в твердій пачці - 80 копійок. Дурні гроші!
Тітка Роза, продавщиця кіоску, по волюнтаристськи додавала до них «в нагрузку» журнал «Комуніст України». Бо «Стюардеси» прагли всі мачо в селі, а «Комуніста України» не прагнув ніхто…
В журналі «Комуніст України» писали про Леніна й про Щербицького, а також про те, що коров треба доїти, а пшеницю - косити… Ще там писали про капіталістів з Америки, які хочуть нас завоювати, але все одно скоро помруть…
Коштував «Комуніст України» 2-і копійки. В принципі, цілком по-божому… То була ціна компромісу з системою…
Батько мій курив «Новості» й «Святкові», по 20 копійок. Він був селянським сином і того міщанства не визнавав…
В мене була найбільша в селі колекція журналів «Комуніст України». Я з них робив щитки на ноги, коли стояв на воротях, в хокея, взимку…
Ще «Комуніст України» висів в уборній, на гвіздку… є в цьому щось біблейське… гротескне… Мені більше подобався журнал «Під прапором ленінізму». Висів він там же, але в ньому були малюнки… Дуже помічне для медитації…
Українці вони таки хозяйствені…
Ми просрали велику країну!:-))
