Як ви знаєте, що буквально нещодавно відбулась конференція по повоєнній відбудові в Берліні. Наш Уряд підготував гарну брошуру під назвою Інвестиційний гайд, де було перечислено основні проекти для залучення інвестицій. І одним з ключових напрямків залучення інвестицій був видубуток критичних міінералів.
Ідіотизм ситуації полягає в тому, що якби якийсь інвестор зацікавився би цими проектами, то він не зміг би туди інвестувати!
Чого?
Бо ще в 2021 було прийнято Рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави». І згідно цього рішення, РНБО доручив Кабміну затвердити два переліки ділянок, які мають стратегічне значення для розвитку економіки та посилення обороноздатності.
Один перелік на умовах угод про розподіл продукції та на умовах аукціону. Різниця між ними полягає в тому, що в першому приймає участь держава і процедура погодження там досить тривала, а в другому виключно приватні інвестиції.
Так ось. Перелік ділянок по умовам УРП був прийнятий тільки в 2023 році, а на умовах аукціону не прийнятий досі. Само ж Міндовкіля, яке мало розробити цей перелік відповідає, що він може бути розроблений не раніше ніж через 6 міс після закінчення воєнного стану.
А це в свою чергу значить, що без затвердженого переліку неможливо провести аукціони. І інвестор не може отримати право на розробку ділянки.
Розумієте? Наш уряд на міжнародній конференції презентував стратегічний (!) напрям залучення інвестицій, в який зараз неможливо інвестувати.
Урядовці можуть зараз знайти купу аргументів що це не ляп, а продумана політика. Що в них ціль це пошук інвесторів по умовам угод про розподіл продукції і це принесе більше грошей державі. Що під час аукціону можна пропустити когось пов'язаного з РФ чи Китаєм.
Все було б так, якби в нас був відпрацьований механізм роботи, розроблені процедури, налаштована робота інструментів держпідтримки по таким угодам. А коли всього цього нема, коли нема успішних кейсів, то це додаткові адміністративні перепони та затримки будуть тільки відлякувати інвесторів. Більше того, по УРП також є ризики пропустити когось повʼязаного з РФ. І саме для недопущення таких випадків, в нас є СБУ, СЗР та інші контролюючі органи.
Ну і про яку політику тут можна говорити, якщо в нас є перелік ділянок, але досі нема затвердженого переліку критичних мінералів? А також нема цілісної промислової політики і як критичні мінерали можуть допомогти розвитку промисловості та економіки в цілому.
Тому дивно чути про якусь політику чи стратегію при її абсолютній відсутності. І зовсім не дивно чого в Україні такі труднощі з залученням іноземних інвесторів. Через хаотичну держполітику. А конференція в Берліні в черговий раз продемонструвала цей хаос.
