"Узькілюди питаються- а що сі сталося?" - Олена Степова

"Узькілюди питаються- а що сі сталося?" - Олена Степова

Країна@бовдурів у вас сталася, й вже давненько, уся країна тюрьма народів, де одні арештанти-терпіли, а інші вертухаї. Ото й з тим живіть, бо іншого у вас немає та не буде!

Нам просто не пощастило з сусідом. Схибленим на 95%, чорноротим, пихатим, зліпленим з заздрощів та тиранії, з маніакальною потребою насильства. Неможливо взяти країну та винести її за рамки Землі, Всесвіту, у когось теж у цьому світі є такі сусіди, можливо не у таких масштабах, меньших, але є. На цих людей не діють закони, бо вони самі собі вигадують й мораль, й закони, й навіть віру, вони вирішують, як вам жити, як дихати. Самі не вміють, самі не можуть користуватися навіть унітазом, не кажучи вже про цивілізаційні блага та життя, а от інших повчають, підчесують, підстригають під своє бачення життя:сратьжратьржать.

Ниці люди усе життя проживуть, яке й так не зможуть вийти за рамки своєї ницості, бо просто не знають іншого, й біда у тому, що не хочуть знати.

Що ми можемо робити? Те, що вже робимо:подалі, подалі, подалі. Так, ми не в змозі піти й перенести свою країну з під їх кордонів. Але ми можемо вийти з їх впливу зеківської, ницої, сексистської псевдокультури хамів, з їх "православія", що немає ніякого відношення до віри, Бога та християнства взагалі, з їх дурману, що навіювали нам через псевдоісторію, з їх інформаційного впливу. Ми можемо побудувати стіну. Моральну. Фізичну. Військову. Стіну сили. Ми можемо знищити їх вплив, а потім знищити їх війська. Загнати їх у їх тюрьму й закрити ворота, встановивши сторожу на кордоні. Ми це можемо! Ми це зробимо!

Якою ціною?-не питайте! Цінуйте цю сплачену ціну, бо вона зараз платиться за покоління, за майбутні віка життя та свободи.

Нещадно бийте по пиці фізично, фігурально, морально тих, хто намагається нівелювати цю сплачену ціну. Нещадно бийте по пиці фізично, фігурально, морально тих, хто намагається завадити нам будувати цю стіну, чи намагається залишити в нас оті їх мерзенні -сратьжратьржатькрастьубивать.

Зараз відбувається не тільки війна на полі бою, вона йде на усіх рівнях суспільства та життя, то історія, культура, мова, віра, інформація, поведінка суспільства, мораль- це теж фронт. Або ми кристалізуємося, як Нація, або вмремо. Все мерзенне совкове,радянське, російське, сватівське, ятобінедорогенька, маюправонапомилку, явамнічогонедолжненьке, корупційне, воровите, брехливе, маніпуляційне має загинути й зникнути в нас назавжди.

Якщо цього не станеться, то от нас чекає таке привітання у кожному місті.  

Тому, до бою, мої жовто-блакитні синички. Кожен на своїй ділянці фронту. Кожен своїм диханням зараз надихає країну до життя та до Перемоги. Сильні мої, впевнені, мудрі, непохитні, втомлені але незламні жовто-блакитні синички, дякую, що ви в мене є, в один одного, в Україні, в світу. Об нас, об нашу силу та наше світло розіб,ється клятий триколорадний морок й тоді Все буде Україна та Все буде Перемога. Ми є Життя, то жити в світі будем!

А узькимлюдям з мскльськава болота- "хорошей отсидки, господа арестанты".