Ми «не міняємо наші території на будь-яке членство у будь-якому союзі», – заявив сьогодні Володимир Зеленський.
Це, напевно, віддзеркалює свіжі опитування громадської думки. Відповідно до них, близько 90% не підтримують територіальні втрати як ціну миру.
Зрештою, сценарії миру, які нині широко дискутується у світових медіа і зводяться до «треба якось домовитись», не враховують трьох важливих обставин:
1. Керівництво росії надто заглибилось у війну, і тепер війна (яструби у правлячих колах, «сіловікі» тощо) веде кремлем більше, ніж кремль - нею;
2. Будь-які домовленості, які передбачатимуть втрати Україною території, суперечать принципу територіальної цілісності і непорушності кордонів. Створить небезпечний прецедент, що непотрібно і іншим великим державам (включно з Китаєм (Тайвань) та Індією (Джамму/Кашмір)). Якщо ж територіальні втрати не будуть визнані - на рф постає питання, за что ваєвалі. І див. п.1.
3. Настрої українського суспільства (завдяки, зокрема, і чинній інформаційній політиці), і, що важливіше, Сил оборони роблять розмін на території (політичним) самогубством для влади.
У цих умовах війна триватиме, як влучно зазначив Ярослав Грицак, до «колапсу однієї з сторін».
Очевидно, що колапсувати має росія. Це - справедливий кінець агресивних імперій.
Але справедливість досягається лише людськими руками. Нашими руками.
Довга війна, в якій колапсувати має росія - незважаючи на колосальну перевагу в усіх ресурсах - ставить перед усіма нами дуже відповідальні завдання.
Найперше - ефективність. Це має бути мірилом речей.
Ми повинні отримувати із значно менших ресурсів більше віддачі.
Це означає:
1. Жодної корупції. А для цього - прозорість, нагляд і свобода слова та демократичні процедури. Бо без цього схеми сховають, а з контролерами домовляться.
Система правосуддя, захисту прав і зокрема власності має діяти бездоганно і без преференцій - бо довіра є винятково важливою для успіху.
2. Жодних політичних ревнощів. Практично всі реформи, розпочаті за часів Порошенка, показали ефективність - від децентралізації до ракетних програм, від PROZORRих закупівель до відшкодування ПДВ і економічного зростання під час війни. Усі механізми мають бути задіяні - і найкраще їх знають їхні творці.
Також партнери наголошують, що найкраще в світі сприймається не «моноголос», а симфонія усіх проукраїнських, проєвропейських сил і громадянського суспільства. Так краще чують і швидше приймають рішення про підтримку України і посилення санкцій проти росії. Тому мають бути скасовані всі безглузді обмеження на виїзд, запроваджені через закордонні «зашквари» «слуг» для заспокоєння суспільства.
3. Жодних винятків і послаблень. Слова про «економіку на воєнних рейках» мають дуже конкретне практичне втілення. У податках і зборах, у промисловому виробництві, у наукових розробках і їх впровадженні, у будівництві укріплень і подібному. Раніше про це говорили.
Україні допомагають. Але допомога буде рятівною, коли ми свої власні ресурси використаємо ефективно. Це ж допоможе бути переконливими на шляху до НАТО і ЄС. І це ж - посилить мотивацію ворога піти геть і зайнятись внутрішнім поборенням.
