"Відповіді на запитання" - Олег Шарп

"Відповіді на запитання" - Олег Шарп

Ніхто не знає точно, чи готовий Путін втілити в життя погрози щодо ЯЗ, або це – елемент інформаційного тиску. Однак, у США не вважають, що ймовірність реалізації загроз дорівнює абсолютному нулю.

Тим більше, напередодні виборів, бо будь-яка загроза ескалації – це «подача» Трампу, який чи не основною тезою своєї кампанії зробив звинувачення на адресу демократів, що ті "авантюрою по Україні" втягують Америку у Третю світову.

В таких умовах Білий дім не налаштований робити кроки, які вдарить по шансах Харріс на перемогу.

Ще одним аргументом є те, що росія вже забрала 90% своїх літаків із зони враження «дальнобою». А значить йти на крок, який не гарантує кардинальної зміни на полі бою, з погляду американців, небажано.

Тому до виборів скасування обмежень на удари ракетами 300+ вглиб РФ виглядає малоймовірним.


Коротко про Курсьск.

Перенесення боїв на територію ворога є повторенням досвіду дій Ізраїлю у 73 році - т. зв. війна Судного дня.

Саме американо-британські генерали наполягли на тому, що треба ризикувати - бо традиційну лінійну оборону ворог рано чи пізно продавить. З нашої сторони деталі знали лише Зеленський, Сирський, Умеров та ще 3 генерали. Посередником між ними та ОКНШ виступав Залужний. Так, принаймні, стверджують спеціалізовані ЗМІ.

Чи досягла ця операція успіху? На сьогодні - ні. І не в останню чергу тому (інформація з перших вуст), що в бригадах на Покровському напрямі набирає обертів віра в те, що є домовленість, по якій область здають. І цей тренд веде до того, що позиції іноді кидають. Хто і для чого цей тренд розповсюджує - не знаю, але підозрюю. Звісно, поряд з хронічною нестачею людей та боєкомплекту.

Але наївно вірю, що є певний задум. Стрімке просування русні під Києвом привело їх до катастрофи. Тоді їм просто обрізали логістику, і зробили це дуже майстерно. Тому сподіваюсь на краще…


Тези про те, що Харіс абсолютна комуністка, а політика демократів стосовно України веде до Третьої світової війни, є тими стовпами, на яких будується передвиборча стратегія Трампа.

Я читав економічну програму Харріс - вона традиційна для демократів, і нічого такого, щоб свідчило про бажання Харіс «скомуніздити» американську економіку, я не знайшов.

Що стосується Трампа, то у нього вся політикика побудована на "потриндіти". Він такий геополітик, що в свій термін ледь не розсварив США і Корею, а його візит до КНДР призвів лише до негативних результатів. І коли він зараз розповідає що в США все погано, то він якось забуває, що зараз економіка краща ніж була за його каденцією. А з путіним він готується домовлятись через голову України - і навіть не приховує цього. Єдині дві речі де Донні молодець - це торгівельна війна з Пекіном та мігранти. В усьому іншому він

Та забудьте ви вже про цього Арестовича! Розумна, але абсолютно безпринципна людина. Він не живе, а грає. І готовий грати у будь-якому театрі - хоч у Сизранському ТЮЗі, хоч у Київському театрі ляльок. І гратиме ту виставу, яку для нього напишуть ті чи інші бенефіціари.

І він чудово розуміє, як його проникливий тембр голосу впливає на людей - особливо на жінок.) Сам його раніше слухав із задоволенням, бо жили в одному домі. Але коли тембр голосу стає лише театральним інструментом, а думки, озвучені цим голосом, вже навіть сову на глобус не можуть натягнути, краще вже слухати щось на кшталт того, що Татаров врятував нас від чеченської навали.
Поки не змінилась. Зеленського у США та Британії терплять, але відверто вважають, що він «засидівся».

І Камала, і Трамп до нього ставляться не дуже добре (мʼяко кажучи) - той рідкий випадок, коли їх думка співпадає.

Але у США непорушний принцип верховенства демократії - тому вони продовжать працювати як із Зеленським, так і із такою одіозною фігурою, як Єрмак. Водночас, шукатимуть (вже шукають) юридичні, політичні та технічні механізми проведення президентських виборів в Україні вже наступного року

На жаль, таких міжнародно-правових механізмів немає.

Вибори в Україні були визнані усім світом - як демократичні та прозорі. І проведення бездоганних з точки зору права та демократії виборів забезпечив Пʼятий президент. Навіть розуміючи можливість приходу до влади абсолютних профанів, він за своїми переконаннями не міг вчинити інакше.

Що стосується Єрмака… Співробітництво з ним знов таки витікає з поваги наших партнерів не до нього (всі чудово розуміють, хто він), а до того самого верховенства права та відмови втручатись у внутрішні справи інших країн. Хоча вимога того, щоб не ставити Єрмака до відома деталей військових операцій, залишається непохитною у американців та британців. Плюс все більш наполегливі рекомендації провести вибори наступного року за будь-якої погоди.

Що стосується ставлення рандомних американців до Зеленського, то воно переважно добре. І я їх у цьому не намагаюсь розчарувати - вони все одно не зрозуміють нашої внутрішньої кухні. Головне, щоб симпатизували і допомагали Україні.