За законами жанру, ще мають бути черги в аптеки, магазини. Заходиш - а там пусті полиці. І з кожним днем стає все менше продуктів. І хліб давно не завозять. І м'яса - бо розбомбили м'ясокомбінат, і тисячі голів худоби або дохнуть від голоду, або ж розкидані по території мертві. Або згоріли заживо. А поля або заміновані, або як решето - понівечені, почорнілі. І щоб аптекарка зачиняла двері перед твоїм носом, бо їй тільки що зателефонували - танки їдуть! І вся черга, що залишилася, в паніці розбігається по підвалах.
Пам'ятаю, як росіяни залишили нас без бензину. Як горіли наші нафтобази. Як я поверталася додому, до Харкова, - одна заправка за Тернополем, а наступна - аж за Кропивницьким, перед Олександрією. Це там, де вдавалося взяти бензин, бо всі інші - або бензину немає, або стояти в черзі півдня, і то не факт, що дістанеться. Багато хто ночував в машині на тих заправках. Їдеш з залишками бензину, в каністрі нещасні запасні 10 літрів, і не знаєш, чи доїдеш.
Для повноти картинки росіянам в Криму треба почати масово клеїти скотч на вікна - можна хрестиком, а можна решіткою. Це така порада від "бувалих". І щоб світла не було, багато-багато місяців. І щоб нирки повідмерзали, коли сидиш в підвалі. І щоб хтось не повернувся, коли пішов назовні за питною водою...
Їх там з'їхалося сотні тисяч. На чуже. Хотілося би побачити справедливий сценарій.
