У 1885 році король бельгійців Леопольд ІІ отримав у володіння величезну територію в Центральній Африці – «Вільну Державу Конго». Вона була поєднана з Бельгією лише особистою унією і там встановили абсолютистський монархічний режим, хоча сам Леопольд жодного разу в Конго не з’явився. Спираючись на збройні сили – Форс Пюблік – європейці вивозили каучук, мідь, алмази, бавовну, пальмове масло. Значна частина прибутків йшла на утримання королівської коханки – Кароліни Лакруа, яка раніше працювала повією. Запроваджені в Конго порядки спричинили міжнародний скандал, унаслідок якого в 1908 році Леопольд був змушений передати країну у володіння Бельгійської держави на правах звичайної колонії. Лише в 1960-му вона отримала незалежність. Однак це вивільнило назовні цілий комплекс проблем, із якими Демократична Республіка Конго бореться досьогодні.
