Серпень, відомий своєю підступністю, дістався до свого екватору, а ще нічого погано не сталося і жодний чорний лебідь не прилетів на Уолл-стріт. Чим не привід для радості. На цьому тижні на ринки повернулось завзяття і оптимізм. Причиною стала, як це часто буває, статистика із США. Цього разу інфляційна. Схоже, більше нікого в цьому відомстві Трамп поки звільняти не буде. Принаймні на цьому тижні. Інфляція вийшла краще очікувань, принаймні більшість цифр. І хоч вона і зростала, проте не так і сильно. А що ще інвесторам і спекулянтам треба для щастя. В результаті, ринок переоцінив майбутні кроки регулятора і тепер вважає, що вже наступного тижня на традиційному збіговиську у Джексон-холі голова ФРС порадує спекулянтів. А міністр фінансів так і взагалі публічно підказує, що можна зробити відразу два кроки. Як результат, кілька днів впевненого зростання, кілька оновлених історичних максимумів, і на ранок п’ятниці індекс S&P500 складає 6468 пунктів, що на 130 пунктів вище, ніж тиждень тому. Звісно, не міг на такі очікування повернення ери дешевих грошей не прореагувати і долар. Що природньо просів, як завжди відбувається з валютою на тлі зниження ставок. І в результаті курс пари євро долар повернувся до рівня 1,17. І нещодавній реванш долара повністю забутий.
А от кого Трамп хоче звільнити на цьому тижні, так це аналітиків провідного банка США – Goldman Sachs. Банк попав в немилість після того, як аналітики припустили, що мита Трампа ще не відобразились на цінах і процес тільки триває. А в кінці за все заплатять прості американці. Власне, це загальний консенсус в середовищі економістів, проте на очі Трампу потрапив звіт саме Goldman Sachs. Поки фін установа, на щастя, нікого звільняти не збирається, що призводить до проявів щирої ненависті від президента США вже до голови банку. А от інші аналітики навіть на думку президента США зробили добру справу. Ціни на нафту на цьому тижні знижувались, навіть не зважаючи на позитивний настрій на ринках, де зростало все, від акцій, до біткоїна, який також оновив свій історичний максимум. І майже весь тиждень вартість бареля бренту складала близько 65 доларів. І до цього точно доклалися аналітики нафтового сектору, припустивши, що 2026 рік буде роком профіциту на ринку нафти. Проте перед зустріччю на Алясці нафта не втрималась і підросла до 66,5, на фоні сильних ринків і більш різкого по відношенню до Путіна Трампа, який останні кілька днів не зізнавався публічно у вічному коханні.
Українська частина глобальних ринків, єврооблігації і акції, що торгуються у Лондоні і Варшаві, коливались цього тижня разом із настроєм Трампа. А це означає, що волатильність була дуже висока. Спочатку, на тлі п ятничних заяв і вихідних, все зростало, адже ринки почали вірити, що зупинка війни дуже близько, навіть незважаючи на те, що Віткоф міг десь недочути, а десь щось і вигадати, вражений російським чебурєком. Проте потім настрої почали погіршуватись разом із коментарями з Білого Дому, де почали зменшувати очікування від зустрічі на Алясці. Тим більше, що до процесу долучились європейці, що наразі виступають як адвокати України. І окреслюють червоні лінії, які Трамп наче приймає. Хоча для Дональда було б краще малювати золоті лінії. В цей момент на ринок вже виходили продавці. Враховуючи, що Аляска знаходиться максимально на Заході, то будь-які реальні результати зустрічі вже вплинуть на ринки лише починаючи з понеділка. А значить і на ціни на українські акції і єврооблігації. І цей тиждень українські суверенні єврооблігації серії А завершують в маленькому мінусі, певно реагуючи на той самий вайб у словах Трампа, що і нафта. Проте друга частина український єврооблігацій, серія Б, підросла, але так само мінімально.
В корпоративному сегменті основним ньюсмейкєром став Нафтогаз. Компанія підписала рекордну угоду з ЄБРР, що відкрив Нафтогазу кредитну лінію на 500 млн євро. Таким чином, якщо додати кредитну лінію від ЄІБ (Європейський інвестиційний Банк) і гранти від Норвегії, то Нафтогазу вдалося назбирати гроші, потрібні на закупівлю газу і підготовку до опалювального сезону, що ще весною виглядало як мрія на тлі спустошених заради політичного піару і короткостроково добрих фінансових результатів газових сховищ. Причому зробили це без державних гарантій. Інша історія, що Нафтогазі знову доведеться купляти дорого щоб продати потім дешево, але така вже доля державних компаній в країні, де за 30 з гаком років так і не спромоглися прибрати неринкові тарифи, та й норвежські гранти, які не треба повертати, трохи пом’якшать біль штатних фінансистів, що дивляться на такі операції. За норвежців також переживати не варто. Вони можуть дозволити собі таку благодійність, тим більше профільну, адже на тлі перших років війни, коли Газпром замість продавати газ в Європу знімав ролики, як всі у цій Європі замерзнуть і будуть їсти хом’ячків, газ в Європу по рекордним цінам продавали саме вони.
А в Україні продовжила знижуватись інфляція. Причому цього разу навіть перевершивши у темпах свого зниження очікування аналітиків. І тепер річний приріст цін складає 14,1%. Все ще занадто багато для Атоса (а для графа Де ля Фер ці всі ціни на овочі і хліб не важливі), проте динаміка не може не радувати. Тим більше, що на кінець року консенсус аналітиків, які тільки що виявились занадто обережними в своєму оптимізмі, направляє цю інфляцію до 10%. Гривня лишається осередком спокою у цьому буремному світі. Курс тримається на одному і тому самому рівні відносно долара вже майже півроку і цей тиждень не став винятком. На цьому тлі покупка ОВДП на початку року виглядає прекрасною інвестицією. Та й поточні дохідності, що на вторинному ринку, що на аукціонах Мінфіна, лишаються на привабливому рівні, хоч самі аукціони цього літа проходять не дуже жваво і поки незрозуміло, коли ж уряд почне добирати ті сотні мільярдів, які прописані у бюджеті. Звісно, ОВДП виглядають привабливими для обережних інвесторів, якщо тільки це не порівнювати з дохідністю покупки біткоїна десь у 2011 році. Хоча можна і в 2019 році також. Але машину часу ще не вигадали і судячи з того, що Путін народився, так ніколи і не вигадають. І тому доводиться купляти ОВДП. Власне обсяг ОВДП, якими володіють прості українці, досяг відмітки у 100 млрд грн. Рекорд, про який годі було і мріяти ще у 2021 році.