Володимир Зеленський вимагає вступу України в НАТО.
Ірина Верещук агітує підписати Чорноморський меморандум, щоб Україна, Молдова, Грузія набули якнайшвидше статусу повноправного членства в Північноатлантичному альянсі.
Навіть Смєшко акуратно про це згадує, щоправда, пропонуючи обмежитися спец статусом союзника Альянсу, без членства.
Незрозуміла наразі позиція Тимошенко, але, можливо очікувати, в разі ширки-2, що любов до «матеріалів» здатна об’єднати і змінити будь-які погляди. Заради України, звісно.
Найближчим часом є шанс, що Медведчук зізнається, як він, ризикуючи власним життям, постачав пальне збройним силам Альянсу в обхід можливих російських санкцій?
Звісно, ніхто не звільнив Шефіра, не посадив Єрмаків, бодай не відсторонив Татарова.
Олігархи добивають економіку, корупція б’є рекорди.
Але, це дрібниці! Бо Україна йде в НАТО.
А в дорозі, як відомо, ніхто годувати не обіцяв і реформувати українського воза важко.
Поскрипуючи, доїдемо в європейський гараж і замінимо його на сучасний мерседес чи Теслу.
Так каже Маленький Керманич...
Є, звісно, великий ризик, що насправді ми нікуди не їдемо і нас вже чекає московський ясир.
Але, як відомо, в політиці важливо обіцяти. Можна навіть нічого не робити зі старого, але важливо обіцяти нове.
І тільки Дубинський ніяк не годен зрозуміти, як в дорозі його загубили його ж друзі
