Судячи зі всього, намагання командування військ противника закріпитися по східному берегу Осколу провалилося... Противник був вимушений відтягнути частину своїх підрозділів в районі Борової та південіше Куп'янська... І це продовжує його турбувати.
Доброго ранку...
Особисто у мене не має ніякого сумніву в тому, що командування противника спробує за будь-яку ціну й якомого довше утримати рубіж Ліман - Ямполь, а також район Лозового, включаючи селище Рубці...
Мабуть варто пояснити чому...
Наявність у ЗСУ парочки плацдармів на лівому берегу Осколу на Сватовскому напрямку сьогодні вже стало "жорсткою реальністю" для командуванню військ противника. Тобто, з гіпотетичною можливістю прориву українських військ до Сватово, або, навіть, до Троїцького... російському командуванню, так чи інакше, доведеться рахуватися.
Однак, в такому разі, вперті бої тих залишків російських військ, які свого часу збирались "прориватися на Миколаївку", у нижній течії Осколу нібито виглядають натуральним самогубством. І судячи з того, хто там "упирается рогом", російське командування свідомо "не проти" пожертвовувати цими підрозділами (там по просікам бігає якась дуже дика "солянка" з "мобіків" 2-го АК, якихось "кубанских казаков" (???!!!) та залишків 2-х БТГр 2-ї ЗВА та 41-ї ЗВА). На низьці ділянок, відзначаються окремі підрозділи 106-ї пдд...
Вчора я писав, що головний сенс всього цього - виграш часу для стабілізації фронту у північній частині Луганської області та проведення противником предметного перегрупування своїх сил та засобів на Сватовському та Сєверодонецькому напрямках...
І це дійсно так, бо лише в такому разі вся ця біготня по лісах та просіках між Оскільским водосховищем і Ліманом та Ямполем має якійсь адекватний та логічний сенс...для противника.
Але в такому разі дуже чутливо зростає значення тактичної групи ЗСУ, яка зараз оперує східніше Сіверська. І це цілком зрозуміло - прорив її до Кремінної та Рубіжного (навіть в умовах тимчасової відмови від наступу на Лисичанськ) може призвести до чергового "обрушения" цієї ще не створеної лінії оборони противника у північній Луганщині. Тобто, ситуація для командування противника виглядає у північній Луганщині, як сакраментальне - "что пнём по сове, что совой по пню"...
Протидіяти цьому противнику особливу не має чим... підрозділи 2-го АК, а також залишки 2-х БТГр 150-ї мсд так й не спромоглися пробитися південіше Сіверська у напрямку Верхньокам'янського та вздовж Сіверського Донця і зараз вони "не в тій формі", щоб здійснити достатньо значне перегрупування (а походу, їм потрібно буде обігнати українські підрозділи "по флангу", пересунувшись з району Вовчоярівки через Сєверодонецьк і зосередитись в районі Креміна - Рубіжне).
І це справжня гра у орлянку... повезе чи не повезе, адже зрозуміло, що наприклад перегрупування підрозділів 55-ї мсбр, або того, що залишилось від тактичної групи 24-ї обр СпП (чого явно замало...) не зможуть, якщо наприклад фронт буде прорваний у районі Ямполя, або ЗСУ форсують Сіверський Донець на ділянці Дронівка - Григорівка, утримати Креміну та Рубіжне... що буде далі, думаю пояснювати не треба... Більше того, якщо російські підрозділи з Лисичанського напрямку перегрупуються у район Креміна та Рубіжне, очевидно, що прямий прорив ЗСУ на Лисичанськ різко підскоче у своїй вірогідності...
Але у командування противника є, принамйні, два гіпотетичних рішення цієї проблеми та "виправдання" своєї "Ліманської жертви"...
1. Рішення перше - найбільш вірогідне...
Використати для утримання району Креміної та Рубіжного більш-менш боєздатні залишки угрупування "Изюм", які зараз закінчують відтягуватись у район Нижня Дуванка - Куземівка - Сватове - Містки.
Найбільш вірогідно це будуть 2-3 БТГр (точніше те, що від них залишилось) зі складу 423 мсп 2-ї Таманської мсд та\або 237-го тп 3-ї мсд 20-ї ЗВА.... цілком можливо для "зміцнення", або забезпечення виконання цього рішення, буде задіяне тактичне угрупування 41-ї ЗВА, яке за певною інформації збереігло певний рівень боєздатності (1-1.5 БТГр). Окрім того, цілком логічно, що для цього можуть бути задіяни й залишки зведеної БТГр 106-ї пдд
Це рішення виглядає цілком логічним та адекватним... але має певні "підводні камені". Перш за все, пов'язані із необхідністю витратити значну кілкість ресурсів МТЗ, яких у російського угрупування ЗАРАЗ у Сватово та під ним, й так вистачає "під обріз", скоріше - тільки для оборони...
І потім, сили та засоби, які я вказав вище... у плані боєздатності на нинішній момент, виглядають достатньо спірно. Принаймні, судячи з обсягів кинутих ОВТ у районі Ізюма та південіше нього... ці підрозділи навряд чи зараз у значний мірі володіють бойовими спроможностями.
2. Рішення друге - меньш вірогідне, але цілком можливе...
Воно полягає у перекиданні з Белгородської області у північну Луганщину сил та засобів 72-ї мсбр та підрозділів 144-ї мсд. Але тут є дуже вагоме "но" - час...
І по-друге, ці підрозділи в ході боїв у північно-східній частині Харьківської області також понесли суттєві втрати, як у особовому складі, так й у штатному ОВТ... Перекидати, зразу після невдалих зустрічних боїв з півничним ОТУ ЗСУ ці сили та засоби зовсім на інший напрямок, незнайму для них місцевість, та й ще вкругаля... погодьтеся, це не кращий засіб ШВИДКО стабілізувати фронт у північній Луганщині...
Підсумуємо...
- Звісно, що український наступ (оперативно-тактична наступальна операція на північному відтінку фронту)... десь й колись зупиниться. Фронт стабілізується... й українські війська почнуть на ньому закріплюватися. Це, по суті, неприложний закон оперативного мистецтва. У природі не існує "бескінечних" наступів...
- Сенс усіх подій наближчого тижня й дасть конкретні відповіді на конкретні запитання із цим пов'язані - де, коли й у якій якості... це відбудеться...
