Минулого тижня міжнародне рейтингове агентство «S&P Global Ratings» знизило кредитний рейтинг України на два щаблі до «CC», який є другим останнім значенням перед дефолтом. Як йдеться у заяві «S&P Global», «практично безперечним» є той факт, що Україна оголосить дефолт за своїми зовнішніми комерційними зобов'язаннями і ще глибше знизить довгостроковий кредитний рейтинг країни в іноземній валюті (FC).
І також «Bloomberg» пише, що нова реструктуризація зовнішніх боргів країни «практично неминуча», оскільки Україна має виплатити 4,5 млрд дол США лише за облігаціями цього 2024 року. Де брати на це гроші? При цьому важливо зауважити, що реструктуризація боргу – це коли кредитори один борг перетворюють на інший на більш жорсткіших умовах і з ще більшим тиском на фінансово-економічний стан підприємств чи економіки країни загалом.
Особливо зараз для нас це дуже важко, оскільки негативне сальдо, що зростає, як пилосос висмоктує з нашої економіки валютні кошти і продавлює курс гривні, а щоб утримати ситуацію – потрібні нові багатомільярдні кредити та інвестиції, яких немає.
Звідси висновок: жити стане ще важче.
Ось у такі кризові моменти особливо гостро відчувається потреба урядової Програми комплексного відновлення реального сектору економіки та банківської системи України, а також управління ризиками на борговому ринку. Однак досі немає такої чітко структурованої комплексної Програми, немає інвестиційних фондів підтримки малого та середнього бізнесу на засадах державно-приватного партнерства.
Коли ж нарешті у Агентстві Мустафи Найєма за підтримки Мінфіну з'являться Програми та фонди підтримки економічного відновлення України щодо генерування довгих інвестиційних грошей? Панове у владі, самі робіть гроші, а не шукайте тих, хто їх вам подарує. Ніхто нас безкоштовно годувати не буде. Та й ми, платники податків, скільки ще годуватимемо бездарних та корумпованих чиновників?
