Колись давно я написав що швайнехундери почнуть килимові бомбардування, поступово вони до цього доходять, п'ять КАБів за день в середмістя Харкова вже нікого не дивують, удари ракетами в глиб країни вже теж стали нормою.
Мета цих ударів зробити життя цивільного населення нестерпним, та змусити його почати тиск на владу. Ці удари це не помста за Курськ, нпз чи ще щось, це звичайний інструмент війни, який вони поступово почали використовувати ще минулого року, чим довше тримається ЗСУ, тім більш інтенсивно вони будуть бомбити українські міста. Теж саме було наприклад в UK під час WWII, але там с самого початку це розуміли, тому була проведена масова евакуація з усіх великих міст.
Країна ніяк не може зрозуміти що йде війна на винищення, наше винищення, цього не можуть зрозуміти не лише цивільні, а навіть воєнні, особливо ті хто на війні не був , таких багато і не треба їх змішувати з лайном, більшість з них далеко не в ТЦК і роблять свою роботу, яка теж важлива для перемоги.
Тому трагедії типу Полтавської чи Львівської будуть повторюватися і тут мова не в покаранні винних, а в тому що люди досі не можуть прийняти факт того , що їх хочуть вбити, по справжньому, назавжди.
Саме нерозуміння ситуації приводить до трагедій, в цьому можливо винна інформаційна политика держави, яка спрямована на створення позитивного настрою користувачив, хоча не тільки держави, навіть канал Прямий, який до влади не відноситься аж ніяк, постійно страждає клікбейтом, та як що читати лише заголовки, то ми вже майже перемогли всіх...
Війна триває, найближчим часом легше не буде, навпаки буде ще складніше, але ми можемо перемогти, для цього нам треба усвідомити що ми всі для ворога ціль, всі без виключення, та об'єднати свої зусилля заради перемоги.