"Війна і збитий «Боїнг». Важливі для Кремля люди зустрілися після перебування в СІЗО у Києві" - Віталій Портников

"Війна і збитий «Боїнг». Важливі для Кремля люди зустрілися після перебування в СІЗО у Києві" - Віталій Портников

Один із важливих свідків у справі про знищення російськими військовими малайзійського «Боїнга» Володимир Цемах дав перше інтерв’ю після обміну на українських політв’язнів. Причому взяв у нього це інтерв’ю колишній журналіст Кирило Вишинський, який зараз працює на керівній посаді в пропагандистському холдингу «Росія сьогодні».


Президент Росії Володимир Путін тисне руку Кирилу Вишинському, якого в Україні судили, зокрема, за обвинуваченням у державній зраді, й обміняли його 7 вересня рамках обміну «35 на 35». Сочі, 3 жовтня 2019 року

Нагадаю, що саме Цемах і Вишинський були головними фігурами обміну для російської сторони. Кремль фактично заблокував обмін до включення в списки Володимира Цемаха. А Кирило Вишинський зіграв роль «фронтмена» російської спецоперації, бо після обміну російські медіа говорили майже виключно про нього одного.


Зліва: фотографія Володимира Цемаха біля Савур-Могили від 27 травня 2018 року. Праворуч: Володимир Цемах після арешту. Спецлужби України затримали його у власній квартирі на окупованій частині Донбасу і доставили до Києва. Цемах – зенітник угруповання «ДНР» зі Сніжного, поряд з яким був збитий «Боїнг» рейсу MH17

Тодішній керівник «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський (посередині), якого в Україні звинуватили, зокрема, у державній зраді та незаконному зберіганні зброї. Київ, 19 липня 2019 року

І ось тепер цим двом учасникам одного обміну випала нагода поговорити один з одним і показати, що таке російська пропаганда, яка прикидається журналістикою.

Вишинського задовольнила відповідь Цемаха

У цьому інтерв’ю немає, звичайно ж, головною теми – збитого літака і «Бука». Цемах просто говорить, що нічого не знав про збитий «Боїнг» – «що населенню відомо, то і мені». Хоча при цьому Цемах підтверджує, що в момент знищення росіянами літака він очолював проросійську ППО в місті Сніжному, поруч із яким і сталася трагедія. І очевидно міг би знати більше, ніж населення. Але Вишинського задовольняє ця відповідь Цемаха, більше він до теми «Боїнга» не повертається.

Не повертається навіть тоді, коли дізнається, що представники правоохоронних органів Австралії та Нідерландів, які брали участь в допитах Цемаха, пропонували йому програму захисту свідка і притулок в Нідерландах.

У будь-якого журналіста мало б виникнути запитання – для чого такі щедрі пропозиції були адресовані людині, яка знала те ж саме, що і «все населення».

У журналіста – так. У пропагандиста – ні.

Однак навіть інтерв’ю Вишинського, яке повинно було переконати читача в непричетності Володимира Цемаха і познайомити росіян із «людьми Донбасу», які бояться, що їхніх онуків «змусять думати українською мовою», не залишає сумнівів щодо, якщо не в безпосередній причетності Володимира Цемаха до злочину, так принаймні про його хорошу поінформованість про те, що сталося в небі над Сніжним.