І з цього приводу виникають дискусії між Білим домом та значно радикальнішими конгресменами.
Заради справедливості скажу, що головорізи з-під крила "кухаря Путіна" вже ушановані титулом "глобальної злочинної організації", однак американським законодавцям видається, що такий статус, однак, надто лояльний для найманців.
Президент аргументує свою позицію тим, що, мовляв, можуть бути проблеми з лідерами деяких африканських країн, які, скажемо так, "вели справи" з вагнерівцями, а, отже, у випадку визнання ПВК терористами, також опиняться під ударом санкцій. США, звісно, не хотіли б втрачати позицій на велетенському континенті, на який ласо позирає не тільки Росія (чого варте недавнє турне Сергія Лаврова Африкою), але й Китай.
Але, гадаю, сумніви американського лідера дещо припізнілі. Слід розуміти, що африканські "лідери", які запрошують
"диких гусей" Пригожина на свої терени, роблять це не з міркувань гостинності. Зазвичай їм розходиться на втриманні влади, придушенні опозиції, гасінні племінних конфліктів або
ж винищенні тих, хто прагне унезалежнитися, маючи на те цілком резонні підстави. І розраховуються з російськими бандитами далебі не рублями й навіть не доларами. Просто
Пригожин, — і я вже про це колись писав, — використовує "миротворчих терористів" з далекосяжними планами. Для нього Група Вагнера – не просто мілітарне угруповання, але й
рекетирська зграя, яка реально "вибиває" з рук національних урядів найприбутковіші галузі місцевої економіки. Зокрема йдеться про діамантовий, золотовидобувний та інший
бізнеси. Отримавши "згоду" від африканських "лідерів" Пригожин і Ко хутенько організовують тут компанії, які з часом виходять на міжнародний ринок.
Пригожин, — і я вже про це колись писав, — використовує "миротворчих терористів" з далекосяжними планами. Для нього Група Вагнера – не просто мілітарне угруповання, але й рекетирська зграя, яка реально "вибиває" з рук національних урядів найприбутковіші галузі місцевої економіки. Зокрема йдеться про діамантовий, золотовидобувний та інший бізнеси
Між іншим, недавно Bloomber повідомив про неабиякий інтерес росіян до туристичних принад Африки. Відомо, що західні санкції суттєво обмежили можливості мешканців путіностану розширяти ілюзорні кордони Росії, які, за словами їхнього вождя, не закінчується ніде. Причому московити інтенсивно шукають таких же "братів по нещастю", тобто країни з підсанкційними режимами. До прикладу, президент асоціації операторів сафарі Зімбабве Еммануель Фундіра у розмові з Bloomberg зазначив, що спостерігає зростання кількості клієнтів за межами традиційних ринків, "особливо коштом Росії". А уряд у Хараре "потерпає" від міжнародних обмежень, запроваджених за порушення прав людини та фальсифікацію виборів.
Тому американцям зайве перейматися "погіршенням стосунків" з африканськими лідерами Судану, Лівії, ЦАР, Мозамбіку,
Малі, Буркіна-Фасо, Камеруну і Чаду, де вагнерівці почуваються, як удома. Той же зімбабвійський "лідер" Еммерсон Мнангагва вже встиг заприятелювати не тільки з Лавровим (і
Пригожиним звісно), але й з білоруським "бацькой", лідерами Ірану та китайськими чиновниками.
Що важливо, прибутки від сумнівних видів діяльності на Чорному континенті, звісно, живлять і безпосередньо ВПК "Вагнер", даючи кошти не тільки для утримання найманців, але й для чорних оборудок з постачанням зброї та амуніції. Чого варті повідомлення про те, що "вагнерівці", які зараз воюють під українським Бахмутом, цілком ймовірно отримують смертоносне залізяччя з Ірану та навіть з Північної Кореї
Що важливо, прибутки від сумнівних видів діяльності на Чорному континенті, звісно, живлять і безпосередньо ВПК "Вагнер", даючи кошти не тільки для утримання найманців, але й для чорних оборудок з постачанням зброї та амуніції. Чого варті повідомлення про те, що "вагнерівці", які зараз воюють під українським Бахмутом, цілком ймовірно отримують смертоносне залізяччя з Ірану та навіть з Північної Кореї. В умовах, коли, як пишуть пригожинські телеграм-канали, міністерство Шойгу почало відмовляти бойовикам у поповненні боєприпасами та технікою, така "заморська" підтримка є досить актуальною. І не виключено, що "кухар Путіна" не зупиниться на Тегерані чи Сеулі, а розвиватиме мережу ймовірних постачальників далі.
Зрештою, ні для кого не є таємницею, що й на українському Донбасі Пригожин не проти використати
"африканську схему". Якщо говорити серйозно, то насправді росіян у районі Соледара та Бахмута цікавлять не стільки вигідні стратегічні позиції чи логістичні вузли, а більше —
поклади солі та рідкісних глин і, можливо, сланців. Тобто контроль над багатющими запасами сировини, з яких відтак можна було б мати немалий зиск.
Можливо, хоч цей факт таки переконає Білий дім та його господаря, що терористів таки варто називати тими, ким вони насправді є. Зрештою, кажуть, у Конгресі вже з'явився документ, згідно з яким пригожинські підрозділи, які атакують українців на Донбасі, таки будуть відзначені статусом FTO. Ну, не дбатиме ж Америка про "добрі відносини" з лідерами "ЛДНР"…
