Усі ці роки війни дуже чекаю на якісь російські свята. Знаєте ось ті, що відгулюють зазвичай пафосно, масово з пірнанням у фонтани та биттям один одного. Чому, – спитаєте ви. Тю, так це дуже гарна річ, як для віртуального психологічного розвантаження, скажу я вам. Коли руські гамселять та мінусують один одного це завжди корисно для відновлення психологічного балансу в організмі та балансу дурників у природі.
Найяскравіше свято з великою кількістю мінусування росіян, це «день вдв». Навіть на день росії не має стільки травмованих та загиблих, як на «день вдв».
Знаєте, ось зараз відбувається декомунізація, ми щось перейменовуємо, щось знімаємо з радянських символів, а я б вичистила увесь календар. Послала б за руським воєнним кораблем у небуття усі радянські свята, накшалт «днів» професій. Має бути державне свято Прапора, Мови, Незалежності, ЗСУ без усього цього гендерного «день мами», «день татка», або ось цього дикунства накшалт «день торгового працівника».
Але, мова не про нас, а про те, як радісно руські п’яничать у будь які свята, а що цікавіше, як радісно руські самознищуються на різні свої свята. Ну, не вони будуть, як не переріжуть один одного горлянки у фонтанах, виясняючи чиє «вдв» краще.
На Донбасі було 3 важких свята. Це день металурга (це здебільшого Маріуполь, Алчевськ та інші міста, де працювали профільні підприємства), день шахтаря (це здебільшого Луганськ та Донецьк та маленькі шахтарські міста) та день вдв.
Й ось спогади з дитинства – це страх цих свят. Бо може прилетіти у голову пляшка, можуть підрізати у натовпі, усюди калюжі сечі та блювотиння. Й сміття, сміття у якому після кожного свята потопає місто.
Віддалення від росії трішки очистило Донбас. Святкування стали більше цивілізованими, гарні концерти, масштабні феєрверки, якісь родинні професійні традиції. З гарного нововведення мені подобалося, що до кожного професійного свята у містах відкривали щось новеньке, наприклад, парк чи просто фотозону з купою локацій для родинних фото. Тому ось останні 5 років перед війною, наприклад, у моєму шахтарському місті, де я жила — Довжанську – день вдв був майже забутий.
Гидували виходити пиячити навіть афганці. Ні, звісно ж, збирався люмпен, який рідко мав відношення до вдв, просто шукали привід випити та показати «силу богатирську». Дуже зберігали цю традицію бити пляшки об голову та влаштовувати масові бійки у так званих «казачьих дружинах».
Я часто писала про це, бо на Донбасі росія сильно нагидила офіційними з позиції українського законодавства осередками «всевелікого війська донського», яке мало статус офіційно зареєстрованої російської військової організації в Україні.
Отам «день вдв» святкували по повній, з викликом «швидких», з криміналом, ножами, бійками й лупанням голів пляшками. У 2014-му році усі ці місцеві «казаки», невдахи, алкаші стали фундаментом “руского міра” та швидко поповнили ряди «народного ополченія», але так само швидко «закінчилися», бо люмпен не вмів та не бажав воювати, їх «перемоги» це взяття супер-маркетів тіпа «МЕТРО» та болісна смерть від передозування спиртним та наркотиками.
Однак, ось саме за ці «день вдв» якось сильно чіплялася росія на Донбасі, пускаючи своє коріння у соціум. Тому з боку місцевої влади була велика підтримка цьому «торжественному дню».
Якщо придивитися до новин з росії, то саме у цей день уся інформплощина забита трешем «убил, утонул, задушил, украл, выпал с балкона, прыгнул с крыши». Зараз на фоні зростання на росії кількості людей, що мають бойовий досвід, кримінальні новини з днів святкування чогось там, доповнюються «расстрелял, кинул гранату, подорвал себя и жену».
Все частіше й частіше кримінальні хроніки несуть у собі повідомлення до суспільства «алярм, кремль, у нас проблемы», однак, російське люмпенізоване суспільство ці повідомлення ігнорує, як й саму проблему. Я маю на увазі, що усе частіше у біографіях тих, хто зчиняє на росії злочини серед мирного міста у відношенні мирного населення є графа «воевал, вагнер, учасник сво».
Тому цей день вдв, який ось відзначили на росії, пройшов дуже яскраво, кримінально й замінусував дуже гарну кількість росіян. Тому, більше свят на росії, гарних та різних, можуть принести неочікувані результати зі зменшення населення та, що головне, зміни відношення до учасників бойових дій від «наши мальчики герои» до «это же бандиты и убийцы».
Коли «вагнер» вийшов на інформаційну поверхню у росії, я лише задоволено хмикнула. Бо там, де славлять кримінал нічого гарного не буде. Фактично суспільство росії надало учасникам з приватної військової кампанії «вагнер» індульгенцію на усе. Звісно ж, росіянам хотілося, щоб увесь кримінал та жорстокість зеків-вагнерів була спрямована виключно на Україну, але це так не діє.
Якщо у країні сформувалась й отримала зброю, індульгенцію на вбивство велика «армія», угруповання, яке підтримує та фінансує сам президент, це не може бути поза країною та поза суспільством. Це завжди повертається у «лоно», тобто на базу дислокації.
Створивши «вагнерів» росія створила найвеличніше зло, яке поглине саму росію. Але, чим більше громадян росії приймає участь у так званій «сво» – війни проти України – тим більше зникає різниця між «вагнером», «ополченцем» чи військовим, бо усі вони стають злочинцями. Усі вони хочуть й надалі вбивати, грабувати, ґвалтувати, бо просто вже не мають інших інстинктів.
Одразу трошки закрию рота любителям кричати «а у вас на Украине». А у нас, нагадаю, війна з росією йде з 2014-го року, то дуже багато українців були й є задіяними у війні. Це самі військові, мобілізовані, добровольці, ТРО, волонтери, біженці, але… Якщо уважно проаналізувати українські новини, то можна відслідкувати, що за 9 років не відбулося очікуваного, так, саме очікуваного та вангованого росією зростання криміналу за участю військових.
Тому не просто так по інформаційному простору ганяють теми ПТСР військових, мовляв, ось повернуться вони з війни й… Ну, повернулися, й пішли працювати, відбудовувати. Але це українці. Щодо росіян, то тут ПТСР грає найважливішу роль у подальшому житті тих, хто вчиняв смерть. Бо це пробудження єства росіян, їх інстинктів, потреб. У українців немає потреби вбивати, ми мирна нація трударів, селян, будівничих. У росіян потреба крові й жага до насилля, війна лише відкриває їм шлях до їх єства, показує як реалізувати їх потреби. Саме тому на росії досі існують такі страшні явища, як канібалізм, педофілія, рабовласництво та работоргівля.
У критичній більшості росія не повернеться з війни. Я маю на увазі той факт, що ті, хто приймав участь у бойових діях вже не зможуть жити мирним життям. Саме тому раз за разом росія починає війну. Просто це єдина можливість «випустить пар», та реалізувати потребу населення в насильстві та крові.
Саме тому росіяни так обожнюють військові свята, бо це надія на війну та отримання права на вбивство, легального права, за яке не буде покарання чи осуду. Агресія відносно один одного, мирного населення, сусідів, один одного, вона на росії повсюди. Це сімейне насильство, це боулінг у школі та на роботі, це не толерантне, звіряче ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями, це дикий кримінал, канібалізм, викрадання людей.
Тобто, якщо, наприклад, росія буде позбавлена можливості воювати за кордонами своєї країни, їх війська не будуть тероризувати Україну, країни Африки, Ірак, Сирію, та інші країни, то росіяни просто почнуть знищувати один одного, бо це їх природна потреба.
Чим більше на росії екс-зека, які вийшли на свободу, бо їх випустив пригожин, чим більше на росії «вагнерів», чим більше на росії екс-учасників війни, утому числі інвалідів, тим страшніше майбутнє. Тим темніші вулиці, тим страшніша смерть росіян.
Вже фіксуються випадки роботи керованих та організованих злочинних угруповань, які повністю складаються з екс-учасників війни. Пишу «учасники війни», бо це не тільки військові, це й «вагнера», й добровольці, й просто мирні громадяни, які просто їдуть в ОРДЛО полювати на людей.
Так, полювання на людей на окупованих територіях – тренд на росії. Саме тому в ОРДЛО знову жінки бояться виходити на вулицю, за тиждень зникло 5 жінок, за минулий місяць 18 (й це лише 3 прикордонних міста).
На росію повертаються ті, хто вбивав. А куди їм ще йти, бо це ж їх дім. Їх випустили з тюрем, дали у руки зброю, сказали «вбивай, тобі нічого не буде», фактично, це рай для росіян. Але є нюанс. ЗСУ.
ЗСУ гарно мотивує ось цих «шакалів» швидко тікати з поля бою. Тому прикордоння росії та ОРДЛО зараз шалено обростає групками людей, які мають зброю, але їх називають дезертири, бо вони втекли з військових частин. Більшість «потусив» по прикордонню, награбувавши грошей, повертаються у міста де народилися та жили. Ну, щоб покрасуватися «героїзмом» та «здобуттями», та й рідний дім все ж таки є майже у кожного.
Повертаючись вчорашні «герои россии» – а «вагнерів» на росії заборонено називати злочинцями – починають гру, в яку грали все життя «мой дед Берлин брал», «я герой –я воевал», «вдв-вагнер» сила». Тобто пиячать, б,ють пляшки на голові один одного та вирізають місцян сім’ями.
Новини з росії: «Вагнерівця, який повернувся з війни, заарештовано за підозрою у вбивстві шести осіб. 1 серпня у с. Дерев’яне Пріонезького району Карелії було виявлено тіла 6-ти місцевих жителів з ножовими пораненнями. Вбивства було скоєно у двох приватних будинках. У першому будинку було вбито двох чоловіків, батька та сина, у другому — трьох чоловіків і жінку. Обидва будинки намагалися спалити, щоб приховати сліди злочинів. Через шість годин після виявлення трупів поліція затримала підозрюваних у масовому вбивстві — 37-річного Ігоря Софонова та 38-річного Максима Бочкарьова. Раніше обидва сиділи в одній колонії: перший за замах на вбивство, розбій, грабежі та крадіжки, другий за зґвалтування, розбій, грабежі. Саме в колонії 2022 р. Софонов був завербований у «вагнер» та відправлений до України. Односельці Софонова стверджують, що після повернення з фронту він багато пив»…
Зараз односельці називають вчорашніх «героїв війни» вбивцями та злочинцями, та обурюються, як таких можна було випустити з тюрми. Цікаво, ще за законами росії, це кримінальний злочин, бо ж «вагнера»-учасники «сво», «герої», то погано говорити про них, це «вести вражеское ИпСО против сво», а якщо пригожин – власник чвк «вагнер» стане президентом росії, то… як там путін казав «нравится – не нравится, терпи, моя красавица». То ж росіянам доведеться терпіти.
А я прямо очікую, що на росії ось-ось з’явиться нове свято «день вагнера». В цей день «вагнера» будуть не тільки купатися у фонтанах та бити себе пляшками по голові чи вбивати один одного, а різати й ґвалтувати подарункових росіян. Не, ну а що? – гарна ж традиція може бути. Саме тому я за те, щоб росію накрило поповній, а саме, щоб «вагнер»-пригожин став президентом, а «вагнера» стали владою, вертухаями, законом для росіян. Це гарне покарання для цієї країни-вбивці.
По росії котиться хвиля криміналу, яку зчиняють екс-«вагнери» чи екс-добровольці, чи екс-учасники бойових дій. Це трошки шокує адептів «країни мрій» та апологетів «путин-стратег», бо вони так мріяли, що їх «герої» будуть вбивати виключно українців, поляків, німців та іншу «империалистическую сволочь», а не їх. Але у Бога гарне, українське почуття гумору, тому «вагнера» повертаються до росії. Повертаються з індульгенцією на вбивство, жагою крові, бажанням жити на повну, повним відкриттям своїх інстинктів та зброєю у руках.
Схоже на усе, що найтрешові, найсюреалістичні, найхайповіші сценарії у стилі Кінга, все ж таки реалізуються на росії, то одночасно можна буде спостерігати «холодне літо 53», «гру кальмара», та «голодні ігри».
