Вони чітко дали зрозуміти усім нам: вони йдуть на узурпацію. Владу ніхто народу повертати не буде.
Якщо цього не розуміють союзники, то це треба їм пояснювати. Щоб без «а ми ж не знали».
Ми у новій реальності. Це коли нація воює, а держава підіграє ворогу.
Володимр Олександрович у своєму нарцисизмі вже мабуть дійшов до «Держава це я». Зовсім як Луї XIV.
Виходить парадокс: ми воюємо за основні цінності того, що розуміємо під словом Цивілізація.
Свобода совісті. Свобода ЗМІ. Недоторканість приватної власності. Повага до особистості, до гідності.
Де влада має комунікувати з суспільством, експертними середовищами.
А не маніпулювати людьми через відеозвернення, єдиний марафон чи безліч комунікативних площадок в мережах. На які є необмежений ресурс.
Путін, звичайно, поганий стратег. Але в його уяві — він перемагає. Він вважає, що на його сторону класно роздали кілька козирів:
1. Трампу можна давати по носу щолбани. А він все буде тягти з санкціями і не допомагатиме Україні.
2. Китай по тихому допомагатиме із поставками подвійного призначення.
3. Європейці довго запрягають і в усьому сумніваються.
Але головне:
4. В Україні погано з мобілізацією.
5. А з мобілізацією погано — бо тотальна корупція. Влада плює згори на цінності, за які воюють пасіонарії на фронті.
Ну то на це все і є розрахунок путіна. А ми наче бавимося в соціальний договір. Бо не можемо ж ми бунтувати проти влади в час війни?
А влада цим тупо користується і б’є нам під дих. І що гірше — дає привід недругам у Європі додаткові козирі.
Ну і що далі?
А далі більше. Якщо це точка неповернення і владу віддавати не збираються — то значить не збираються проводити чесні вибори.
Наступним буде закон про вибори.
У якому будуть норми, що дозволять не висунути на противагу Зеленському нікого серйозного.
Ну хіба Бойка на противагу, може Тимошенко і 5-6 ефективних безхатьків з різних вокзалів.
Щоб типу: ну бачте — конкуренція є.
Ось Зеленський, ось проросійський Бойко і ще хтось.
А Залужний не встиг зареєструватись. А Порошенко підсанкційний. А генералів не звільнили зі служби.
Але у Зеленського забувають, що суспільна угода точно закінчиться у ту ж хвилину, коли припиниться військовий стан.
І коли ветерани не побачать в бюлетенях тих, за кого вони хочуть голосувати — я зеленим не позаздрю
