Хочу додати трохи деталей у шоу під назвою «переслідування Медведчука». Адже вони заважають мені вірити в щирість владного курсу на боротьбу з кремлівською агентурою.
Медведчук - власник бітумного бізнесу в Росії Новошахтинського НПЗ ( до санкцій офіційно бенефіціаром цього бізнесу була Оксана Марченко). Цей завод – доволі потужний, входить в рейтинг «200 найкрупніших компаній Росії-2010 на 78 місці). Його потужність-переробка 5 млн.тон в місяць, це саме його продукцію Медведчук постачає в США попри санкції.
А тепер увага: основна його продукція - бітум. А це в свою чергу основна складова асфальтних доріг.
В кінці минулого року, РФ скасувала свою заборону на імпорт бітуму в Україну, і перші поставки бітуму з цього заводу (невелика партія 252 т) офіційно зайшли в Україну на станцію Дніпро-Вантажний.
Куди призначався цей бітум? І тут я зауважу, що саме в Дніпровському регіоні, якраз найбільш активно влада «освоює» кошти на так зване «Велике Будівництво Зеленського».
Зокрема, восени минулого року, відбувся найдорожчий в історії дорожнього будівництва тендер. Фірма «Автомагістраль південь» виграла тендер на будівництво - 30 км автобану дороги Н-31 за рекордні 10 млрд 600 млн. грн.
А тепер увага, в часи Порошенка на будівництво цього самого автобану Полтавської області держава виділила 13 млрд. грн. на ділянку в ....80 км. Тобто одна дорога, але у Зеленського вдвічі дорожче.
А тепер головне: автобан в Полтавській області – бетонна дорога, там не потрібен бітум Медведчука. А ось найдорожче дорожнє будівництво Зеленського – наступні 30 км «бетонного автобану» - асфальтна дорога.
Побутує думка, що бетонні дороги довговічні, але дорожчі. Довговічніші –факт. Дорожчі? Як бачимо в Україні навпаки асфальтна-бітумна дорога Зеленського дорожче більше ніж вдвічі ніж бетонна Порошенка.
Це ж якось аргументується? Так. Ціною на бітум. В Україні в останній рік раптово рекордно виросла ціна на бітум. Увага - світові ціни на бітум значно впали ( на 30-40%) зате в Україні в минулому році бітум на дорожньому будівництві коштував дорожче бензину і диспалива.
Заробляв на цьому Коломойський (Кременчуцький НПЗ), а також бацька Лукашенко та …. Медведчук за його спиною.
Адже найбільші об’єми бітуму Україна отримувала з Білорусі. Звідти йшли два основні потоки: з Мозерського НПЗ, а також від структур заводу білоруського бізнесмена Миколи Вороб’я (який під санкціями ЄС).
А ось Воробей - відомий партнер Медведчука. Можете погуглити, щоб в цьому впевнитися. За даними експертів Воробей поставив в України 40 тисяч тон бітуму на «Велике будівництво». Не виключено, що через цей канал йшли поставки бітуму від Медведчука з заробітками для Медведчука.
Таким чином:
1) У «Великому будівництві Зеленського» надається перевага будівництву асфальтних магістральних доріг, хоча бетонні довговічніше (служба бетонних 25-30 років, асфальтних 8-10) хоча складова цих доріг бітум це наша імпортозалежність від держави агресора
2) Ціна на бітум – найбільша в Європі.
3) Вигодоздобувачами бітумних схем «Великого будівництва» є Коломойський і Медведчук.
Отож виникають питання:
1. Чи не є нинішнє переслідування Медведчука бажанням посунути його з улюбленої схеми заробітку влади «дорожнього крадівництва» ? Є інші бажаючі сісти на «бітум», зокрема по лінії Єрмак-Козак? Чи так краще для Коломойського (все-таки в бітумі та й взагалі у паливі Медведчук йому конкурент) ?
2. Чи навпаки кумедне шоу з підозрою для Медведчука це про людське око, а в «бітумних» схемах влади він продовжує працювати?
Щоб не було таких питань – потрібне не шоу «мишачого кубла», а державницький підхід і результат. Маркером справжньої боротьби з російською агентурою, впливом і кумами Путіна є боротьба з імпортозалежністю від країни агресора в усіх важливих сферах життя. «Велике бітумне будівництво» є складовою курсу на капітуляцію. В Європу Україну ведуть бетонні дороги. Будівництво магістральних бетонних доріг є ознакою європейського вектором. Інакше це всі ці підозри Медведчуку є лише перерозподілом «відкатів» з схем.
