"Вендетта НАБУ" - Карл Волох

"Вендетта НАБУ" - Карл Волох

Після публічного шмагання, яке влаштували минулого тижня в ЄСПЛ українському НАБУ в справі Логвінського і абсолютно неадекватної реакції Ситника на дії європейської юстиції, питання його адекватності й відповідності посаді стало ще актуальнішим. Мені взагалі останнім часом складно виробити якесь конкретне однозначне ставлення до Бюро і його очільника.
З одного боку, вони, мабуть, найменш корумпований правоохоронний орган у країні. З іншого - дико неефективні (і надій, що це зміниться в більш-менш об‘єктивних людей практично не залишилося).
З одного боку, захист американцями та грантоїдами Ситника від усунення з посади сьогодні дає надію, що влада не замінить його на чергового Бабікова або Венедиктову. З іншого - це «кришування» вже призвело до абсолютного неприйняття органом будь-якої критики й законсервувало його імпотенцію та ігнорування певних моральних і процесуальних норм.
З одного боку, їм поки що вдається маневрувати і «петляти» при виконанні політичних замовлень зовсім уже оскаженілої влади (крім історії з Омеляном, звичайно). З іншого - сьогодні вже зрозуміло, що частина абсолютно порожніх і безперспективних справ перетворилися на конкретні «лічняки», тобто, вендетти самого Ситника, комплекси якого тупо не дозволяють йому визнати помилку.
Яскравий приклад - справа Бахматюка. Вона є притягненою за вуха і шкідливою по всіх статтях.
1. Процесуальні порушення. Коли близько року тому Касько відмінив постанову про закриття справи, терміни для такої дії давно пройшли. Саме з цієї причини суд зобов‘язав Венедиктову справу закрити, що вона й зробила. І тільки екстремальне нахабство і цинізм Ситника з компанією штовхають їх оскаржувати це з порушенням підсудності в контрольованому ними Антикорупційному суді.
2. Підслідність. Без заступника керівника Нацбанку Писарука це є суто кейс Нацполіції, а по Писаруку немає жодного доказу ані інтересу, ані вигоди, ані неналежного виконання службових обов‘язків. Відповідно, справу потрібно повертати туди, де її вже колись закрили за відсутністю злочину.
3. Навіть дуже поверхневий погляд на справу показує, скільки білих ниток з неї лізе. Бахматюка звинувачують, що він вкрав (вивів на власні компанії) 1,2 мільярди гривень рефінансу (хоча звіт Нацбанку це спростовує), але в наступному «відмиванні» цих коштів фігурує вже цифра майже на мільярд менша. На питання, куди загубився мільярд, детективи відповідати не готові. Але й це не все. Мій друг Таня Козаченко, адвокат Бахматюка, якій я довіряю більше, ніж усім державним органам разом узятим, стверджує, що ті компанії Бахматюка, на рахунки яких він, буцім-то, вивів кошти, не мають жодного відношення до VAB-банку і за визначенням не могли отримати від нього гроші.
4. Безперспективність. Цілком зрозуміло, що кінцевою метою цього переслідування є сільськогосподарський холдинг Бахматюка. Це єдиний актив, за рахунок якого можна покривати буцім-то завдані збитки. Але зачіпати його нікому не дадуть. Це не просто один із найбільших у країні платників податків і величезний колектив (27 тисяч працівників). Серед його кредиторів за кордоном такі компанії, що завдати їм шкоди (тим паче, по цілком сумнівній справі) буде для влади вкрай небезпечно. Вони захищатимуть свою інвестицію різними способами - і їх у них достатньо.
5. Державний інтерес. Крім того, що згадано в попередньому пункті, Бахматюк ще єдиний із власників банків, хто готовий компенсувати державі збитки, завдані його банками і компаніями в кризи 2008 та 2014 років (не вкрав, а поніс збитки, як і маса інших бізнесменів за кордоном і в Україні). Він пропонує повернути 8 мільярдів гривень, якщо цей борг йому реструктурують. Просто порівняйте це з поведінкою Коломойського, банк якого втратив понад 150 мільярдів (з яких не менше третини були тупо вкрадені, в тому числі, за допомогою компаній Зеленського), а тепер намагається повернути собі банк з влитими з державних (наших із вами) 150 ярдами - тобто, вкрасти їх вдруге.
В чому ж причина вендетти? Ситник впевнений, що людина (його товариш), котрий на суді дав покази, що сам оплатив Артему його відпочинок і полювання (через що той потрапив у реєстр корупціонерів) зробив це на прохання Бахматюка. І переслідування екс-банкіра добровільно не припинить - якої б репутаційної та іншої шкоди це не завдавало НАБУ і державі.

Карл Волох


Loading...