Читачі, давайте на чистоту. Ситуація паршива. Останні соціологічні опитування показують розрив між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком – і це проблема. Часу – обмаль.
Перший тур виборів відкрив чимало помилок в організації виборів штабом кандидата Петра Порошенка. Так, чимало людей з задачами не впоралися. Так, якусь кількість голосів у нас банально вкрали. Так, з’ясувалося, що в штабах були зрадники, які зливали інформацію про підготовку виборів конкурентам.
На це нашарувалися чиновники, що уже кинулися до переможців клястися у вірності. Ми вже бачили перфоманс зі Степановим. Ми бачили затримання активістів і чули аж ніяк не двозмістовні заяви Геращенка. МВС явно бере сторону Зеленського. Суддівський корпус, неймовірно злий за реформу, якій опиралися всі п’ять років, тепер свідомо виносить кричущі вироки по резонансних справах, з одною єдиною метою – повалити Петра Порошенка. Ще б пак! Їх примусили декларувати майно. Їх почала перевіряти Громадська рада доброчесності (яка сама займалася критикою президента від дня створення). Петро Порошенко вже оголосив про намір продовжувати реформу, і це торкнеться суддів безпосередньо – як раз тих, хто зараз виносить скандальні вироки.
Відміна статті про незаконне збагачення, те що випустили з під варти Савченко і Рубіна, визнання незаконною націоналізацію банку «Приват», відмова визнати командира загиблого ІЛ-76 загиблим від дій Росії,.. хтось сумнівається, що все це – опір системи? Що все це – неприхована спроба повалити Петра Порошенка?
Хтось скаже про провал кадрової політики – а я скажу, що корабель перевіряють штормом. Вибори показали хто є хто біля президента, і це – найкращій тест. Бонапарт був великим політиком – але і його зрадив, його ж екс-міністр Талейран. Від зради не убезпечений ніхто.
Визнання незаконною приватизації банку «Приват» остаточно скинуло маски. Їхні цілі – очевидні. «72 – Зеленський, 26 – Порошенко, це не рейтинг – це курс долара», - звучить вже не анекдотом, а зловісним майбутнім. Вони відмінять націоналізацію до фінансованого «Привату». Закриють справу по крадіжкам «Укранафти». Спишуть борги МАУ. Дорвуться до керування Нацбанком. Про більш зловісні сценарії не хочеться й думати – стає страшно жити. Ми самі бачимо як різко знахабніла у регіонах, притихла від 2014-го року, путінська вата. У Зеленського 55% виборців хочуть розриву стосунків з Росією, 32% - відновлення стосунків з Росією.
Знаєте чому Зеленський не провів жодного мітингу прибічників? Та тому що такий мітинг завершилися б «стінкою на стінку» між прибічниками Зеленського і прибічниками Зеленського.
Так – не все втрачено. За тижні між першим і другим туром розрив між Зеленським і Порошенком добряче поменшав. Сьогодні відбудуться дебати – і від них реально багато залежить. Ми бачимо – кандидат Порошенко б’ється до кінця і здаватися не збирається. Ще не використаний резерв – виборці західних областей України. У першому турі вони показали низьку явку. Нащадки стрільців УГА і повстанців УПА – ми на вас сподіваємося!
Ми на всіх сподіваємося. На всю Україну. Ми всі мусимо прийти і проголосувати.
Прийти і проголосувати треба з трьох причин. По-перше, якщо кандидат Порошенко вибори, не дай Боже, програє – ми перейдемо до боротьби за парламентські вибори. І там наші шанси напряму залежать від того, скільки голосів виборців збере Петро Порошенко на президентських виборах. Це – перший крок до перемоги там.
По-друге, в разі програшу Порошенка нам уже погрожують розправами. Порятунок від цього один – чим більше нас буде, тим більше шансів, що їхні погрози залишаться всього лише словами. Ніхто не наважиться вдаватися до репресій до прибічників кандидата, чия підтримка не набагато менша за підтримку його опонента. А враховуючи які кадри зібралися серед прибічників Зеленського…
Й по-третє. Шанс на перемогу Петра Порошенка все ще існує. Шанс чималий. І ми мусимо цим шансом скористатися. Або – або. Краще шкодувати про зроблене, ніж гризти потім лікті собі за те, що міг – і не зробив.
Візьмемося разом – і переможемо. Потрібен кожен. Вибори потребують тебе.
