• Чинник Трампа й Україна.
Нічого в історії не відбувається просто так і не буває зле аби на добре не вийшло.
Негативний фактор Дональда Трампа (маріонетка Москви — у Білому Домі) має відіграти позитивну роль у березні в Україні. Це — холодний душ для українців. Бо, якби усе було гарно й безхмарно за океаном, це могло б створити елемент розслабленості й самозаспокоєння в Україні. А так — все чітко зрозуміло й відкрито, як під рентгенам — в Україні все залежить від українців і лише від українців. Ціна помилки, ціна перемоги сил московського реваншу може бути просто драматичною. Тому — лише повна концентрація й мобілізація.
• НАТО й Путін.
Я багато разів писав, що вступ України до НАТО є точкою (моментом) неповернення під «протекторат» Московії. І фактично, якщо дивитися в саму суть, то війна на Донбасі та вся гібридна війна проти України (і всередині України) Московією ведеться для того, аби заблокувати цей евроатлантичний рух України.
Адже без України Московія — це навіть не недоімперія. Путін прямим текстом каже, що не припинить війну проти України, поки не зміниться влада в Києві.
Це означає, що за нинішньої влади в Києві у Путіна немає шансів, можливостей та важелів недопущення швидкого вступу України до НАТО.
Ось це другий момент істини. Всі решта передвиборчі розмови — це просто лушпиння й сухозлітка, передвиборча еквілібристика.
Немає України в НАТО — немає України.
Ми не Швейцарія й не Австрія, ми — підчерев’я Московії. Нам не вийде бути незалежною й водночас нейтральною країною. Такою є наша географічна та історична Доля.
Сьогодні насамперед треба зберегти державу й незалежність. Решта буде.
Але без цього не буде нічого.
Просто сьогодні це треба дуже чітко усвідомлювати.
