"Вони хочуть мирних переговорів з Україною і якомога швидше" - Павло Бондаренко

"Вони хочуть мирних переговорів з Україною і якомога швидше" - Павло Бондаренко

Те, що зараз на міжнародному рівні роблять з рф як державою, а заразом і з путіним та лавровим - це...

Для цього навіть слово "приниження" надто слабке. Об них буквально витирають ноги. Причому демонстративно і з відвертою насолодою. Ніхто не забув образ, коли путін поводився з лідерами інших країн, мов граф з конюхом. Ніхто не забув, як лавров обзивав своїх колег "дебілами".

І от час настав. І усе одночасно впало на голови кремлівських карликів, а через них і на "встающую с калєн" та "вєлікую".

Першими в обличчя "бункерного діда" плюнули казахи. Зі смаком. На економічному форумі у Санкт-Петербурзі президент Казахстану Токаєв прямо заявив путіну, що не визнаватиме ЛНР-ДНР, підтримав територіальну цілісність України й відмовився приймати з рук рашефюрера орден Олександра Невського. Прийшлося лаврову заявляти, що, мовляв ніхто нікого нагороджувати не збирався.

Потім ще жирніший плювок "бункерний" отримав на VI Каспійському саміті глав прикаспійських держав – Туркменістану, Казахстану, Азербайджану, Ірану й РФ у Ашгабаді. Усіх лідерів країн-учасниць зустрічали біля трапу літака хлібом-сіллю та квітами, лише путін опинився у гордій самоті, зійшовши на туркменську землю.

У москві зробили вигляд, що нічого не сталося й так було задумано, але увесь світ побачив і оцінив це неймовірне приниження.

І ось нарешті саміт Великої двадцятки в Індонезії. Спочатку запрошення для путіна було й лавров оголосив що хвв поїде. Потім йому передали, що перебування на саміті небажане й ніхто не збирається з ним спілкуватися.

Тоді хвв послав замість себе лаврова й тому довелося випити повну чашу принижень. По-перше, аби не фотографуватися разом з ним, лідери країн "двадцятки" відмовилися від традиційного протокольного знімка перед початком саміту. А потім ще й влаштували йому бойкот.

У результаті, ображений лавров оголосив щось типу, що він нікого не запрошував до себе у компанію, сів у літак і достроково покинув Балі.

І от учора (це моє враження) було організовано спеціальне звернення хвв до світової спільноти, в якому той фактично попросив прийняти його капітуляцію. Але почесну, зі "збереженням обличчя". Звернення було оформлено у вигляді зустрічі з лідерами фракцій дрерждуми. Але звертався "бункерний" не до них.

Головний посил того звернення, якщо відкинути притаманну москві манеру показувати гарну міну за поганої гри: я хочу мирних переговорів з Україною і якомога швидше. Швидше!

Звісно, вони ще мають якісь сили і ресурси. Які саме, напевне, самі не знають. Но крові вони і нам, і решті світові ще поп'ють. Але дотискати їх треба.

P.S.

А нам своє робить: бить... бить... бить...