Думаю, нам треба готуватися до раптового, несподіваного відступу російської армії на території до 24 лютого. При чому ще до морозів.
Звісно такий сценарій не стовідсотковий. Залужний і Забродський в статті написали правильно: готуватися треба до кампанії 2023 року. Але ситуація після Ізюму помінялася. Маємо бути готовим до всіх сценаріїв, щоби вчасно зреагувати.
Найперше, вигравши битву за Ізюм, ЗСУ зірвали плани ворога захопити Донецьку і Луганську області.
В першій фазі війни орки сподівалися швидко захопити Київ, Харків і все Лівобережжя України. Ці плани Залужний зірвав вже в перший місяць. Далі російське командування почало імпровізувати і армія РФ переформатувала свої цілі в менш амбітні - повне захоплення Донецької і Луганської областей. В квітні вони ще вірили, що могучім ударом хоча б днрлр захопити і розгромити угрупування ЗСУ на Сході точно зможуть.
У відповідь ЗСУ по класиці, повільно відступаючи, розтягнули і вимотали ворога, а потім ударили у фланг і тил.
Тепер закінчилася 2 фаза війни. Полноє освобожденіє днр/лнр - всьо.
Що тепер?
А тепер попереду морози.
А армія орків готувалася до 3 тижнів війни.
Ті обноски, що в рашистській армії називаються "військова форма", це курям на сміх. Взуття, ось ці берці "1000 кроків", взимку це смерть солдата. Будуть в окопах обморожені ноги і цілі підрозділи будуть ставати небоєздатні. Ми це бачили ще в березні, як за 2 тижні елітні частини ворога перетворювалися на банди мародерів.
Натиск ЗСУ на одній з таких ділянок може привести до неконтрольованого обвалу всього фронту, такого ж як під Ізюмом, але вже у 10 разів більшому масштабі.
Думаю, та ж історія в них по буржуйкам, генераторам, дровам, всьому, шо треба для зими.
Так, що всі ці історії про мобілізацію стомілльйонав солдат на "священную войну"... Ага, вперед.
Якщо поставити себе на їх місце і подумати, як вони міркують, то зрозуміти їх неважко. В їхній банді відбувся розкол. Одній частині банди стало очевидно, що гоп-стоп не вдався. Інша змирятися поки не бажає і в істериці наполягає бомбіть ядрьонимі бонбамі і оголосити могілізацію Росії. Це добре видно по їхній пропаганді, де Шахназаров заявляє, що Залужний - талановитий полководець, Сімонянша наполягає, що "в заднюю давать нєльзя", а Гіркін припускає, що ми його поставимо до стінки і вимагає врятувати його оголосивши мобілізацію.
До речі, той же Шахназаров в тій же студії ще недавно верещав і вимагав банбіть, коли ми втопили їм флагман. А тепер він вже хвалить Залужного - явно пройшов свої стадії прийняття.
Пройшли свої стадії прийняття і частина російських еліт. А цілком можливо, пройшов їх вже і сам Путін.
Залужний зміг зламати психіку ворога.
Втрата віри в перемогу це перелом у війні найважливіший.
Таким чином ворог зараз проходить свою точку біфуркації.
Впиратися і чекати жорсткого розгрому або обрати контрольований відступ в форматі чергового "жеста доброй волі".
Як показала практика під Києвом, на Зміїному і під Харковом, російське командування обирає друге. До пори вони впираютсья, але щойно нависає реальна небезпека, раптово тікають під димовою завісою.
Думаю, Пугачова не дарма так борзо виступила. Маємо розуміти її статус у ворожому племені. Її статус серед тубільців - не просто півічка. Її статус в племені - щось типу шамана. Як і Кобзон в його земному житті, вона - частина мафіозного клану. При чому в 90-ті всі ці бандити, які нині є владою у Росії, у неї просили автографи. Вона невід'ємна частина російської еліти, тому настрій еліт вона відчуває.
Очевидно цей настрій змінився.
Путін залишився один не лише на зовнішній арені, де навіть Китай і Індія поставили перед ним вимогу закінчити війну. Він втратив підтримку своєї авантюри вже і в елітах.
Якщо він продовжить впиратися в умовах військових поразок, він ризикує залишитися ізольованим.
Таким чином макака може піти на раптовий відступ на позиції 24 лютого і знову перейти у формат "осаждьонной крєпості". Оголосити все це вдалою вилазкою на ворога, що ми сожглі єго посєви і унічтожилі економіку, а у нас потєрь нєт.
Це звісно теж політичний ризик. Але він він зберігає армію. А отже, - міркує, - і контроль за силовим блоком в РФ. Тобто владу в РФ.
Найважливіше, в цьому разі російські еліти уникають неконтрольованого розпаду РФ, після масової втечі своїх солдатів під час морозів зі зброєю в руках на територію Росії. Натовпи гвалтівників, мародерів, вбивць з руками забрудненими кров'ю населення і зі зламаною психікою - невідомо хто і як захоче таким активом скористатится.
Розгром по такому сценарію це глобальний історичний розгром і подальший розвал росії.
Таким чином сценарій відступу на рубежі до 24 лютого і нав'язування Україні продовження переговорів за статус цих територій стає не просто логічним, а навіть привабливим для них.
Маємо бути готовими до цього сценарію. Маємо готуватися до кампанії 2023 року, щоб зломити ворога остаточно, але в разі, якщо ворог не побажає затягувати бійку в пізні раунди, ЗСУ має бути готовим до всього. В разі їхнього відступу маємо на плечах ворога увірватися на його позиції настільки далеко, наскільки це можливо. Ворога треба знищувати повністю.
