Брифінг президента Володимира Зеленського, під час якого президент поскаржився пресі, що його ігнорує Верховна Рада, що на нього не зважає МЗС, що зміст ноти МЗС України Російській Федерації він дізнався з сайту Української правди, і що в ПАРЕ він нічого не міг зробити, бо «рішення було вже прийняте», не було нічим іншим як прилюдним і всенародним ганьбищем. Президент Зеленський прилюдно заявив, що керувати країною він нездатний, і що колапс системи керування країною – справа недалекого майбутнього.
Чому я так вважаю? Зараз поясню.
Перше. Президент поскаржився, що Верховна Рада неприховано ігнорує його законопроекти, укази і подання. В кого він кинув при цьому камінь? У ВР? Нічого подібного – у себе самого. Президент Зеленський мусив би знати що Законодавча гілка влади (парламент) і частина Виконавчої влади (голова держави – президент) це гілки влади різні і дослухатися одне до одного вони не зобов’язані. Конфлікт з парламентом – це те з чого почав президент Зеленський своє перебування на посаді з перших же хвилин – відправивши ВР у відставку. За що ВР любити президента? Зеленський мусив передбачити такий розвиток подій. І діяти мусив адекватно.
Віталій Портніков сказав абсолютно вірно – місцем роботи президента Зеленського протягом перших пари місяців мала стати не будівля АП-ОПУ, а Верховна Рада. Зеленський мусив проводити сотні зустрів. Мусив вислухувати, пропонувати, радитися. Мусив – домовлятися. У чому-чому, а в принциповості Верховну Раду України звинуватити важко, за бажання на альянс із чинним президентом пішли б чимало депутатів. Зробив це Зеленський? Ні. Верховну Раду він уперто ігнорує. Верховна Рада відповідає йому тим самим. На що він скаржиться? На власну неспроможність?
Друге. Стосовно діяльності МЗС. Президента Зеленського хтось обдурив – сказав, що «його» міністр МЗС буде таким собі пахолком штибу «чого пан бажає». Насправді з таким підходом Зеленський ризикує стикнутися з набагато більшою проблемою – коли на чолі МЗС сидить такий собі «хлопчик-передатчик», вся робота якого зводиться до ретрансляції бажань «сонцеликого». Практика показує – коли доходить до серйозної відповідальності, такі «хлопчики» самоусуваються зразу ж – і тоді президент залишиться з бідою сам на сам. І навпаки. Якщо на чолі МЗС стоїть досвідчений дипломат, який сам приймає рішення і сам вирішує проблеми, президент мусить лишити йому певну свободу дій. Вибачте, не ходив граф Піпер навшпиньках перед королем Карлом ХІІ. Не бігав угадувати бажання Бонапарта герцог Талейран. Гарний дипломат – це як гарний воєначальник, такі люди «передатчиками» не працюють.
Хто винний у відсутності комунікації між АП-ОПУ і МЗС? Очевидно – їх три. Це – заступник голови АП-ОПУ з міжнародних питань Вадим Пристайко (якого Зеленський соває в міністри МЗС) – тому що не налагодив комунікацію між АП-ОПУ з одного боку, і МЗС, Парламентською делегацією в ПАРЕ, профільними комітетами ВР, тощо, з іншого. Це – голова АП-ОПУ Андрій Богдан, який огидно організував роботу АП-ОПУ та інформування президента. І це – сам президент Зеленський. Все інше – лірика.
Третє. Стосовно повернення російської делегації в ПАРЕ. Президент виглядав як молодий менеджер з продажів, який скаржився старшим товаришам, що клієнт його послав, і не розуміє чому старші товариші з нього регочуть. Що значить, «все було вже вирішене і нічого не можна було зробити»? «Кіборгам» з Донецького аеропорту хай розповість про «нічого не можна зробити». Нічого не можна було зробити і під час попереднього засідання ПАРЕ, де депутат так само силилися повернути Росію – але не повернули. Не повернули тому, що представники України провели титанічну роботу, тому що президент Порошенко уламував на переговорах лідерів країн Європи «ніяких рішень про Україну без України», тому що президент Порошенко і члени українською делегації в ПАРЕ провели численні зустрічі і діяли узгоджено. Що з цього переліку зробив Зеленський? Відверто ігнорував українську делегацію? Вислухав як його посилають – і слухняно пішов за вказаною адресою? На чорта мені такий голова держави, який замість боротися і битися, розповідає мені про «нічого не можна було зробити»?
Президент Зеленський думає, що всі проблеми зникнуть коли у ВР буде своя фракція і більшість? А що він робитиме, коли виникнуть чвари всередині фракції і коли «союзнички» почнуть гратися в «золоту акцію»? Що робитиме, коли «права качати» почне якась частина його ж депутатів – а це буде, до ворожки не ходи. Я не знаю чи узгоджував Зеленський з кимось цей брифінг і цю промову. Я не розумію, сам він додумався до такого ганьбища – чи йому хтось підказав? Я бачу лише одну причину цього брифінгу – показати іноземним партнерам, що «то не я зробив – то мене українські ВР і МЗС посилають». Якщо так – президент ще дужче показав свою слабкість. Перед усім світом. А для керівника це – ганьба.
