Мабуть ви вже чули новини, що економіка Німеччини зараз переживає серйозні потрясіння. І що там фактично зупинилось промислове виробництво.
Скажу власну думку на цей рахунок. Всі теперішні проблеми Німеччини мають досить глибоке коріння. І почались ще в 80-90-их роках, коли німецькі компанії почали дивитись в сторону Китаю. Наприклад, Фольксваген відкрив перший завод в Шанхаї в 1985 році.
Логіку компаній можна було досить легко зрозуміти. Висока конкуренція змушує компанії займатись постійним удосконаленням продукціі, пошуком нових методів для збільшення продуктивності та одночасним скороченням витрат на виробництво. І ось в рамках погоні за цією постійною оптимізацією, компанії почали шукати нові виробничі майданчики з меншими витратами на працю.
Однак, Китай цікавив виробників не тільки через дешеву робочу силу. Адже існує купа бідних країн з дешевою робочою силою. Тим більше, що фактор дешевої робочої сили не дозволяє розглядати країну як перспективний ринок для збуту власної продукції. Простіше кажучи, бідні люди не купують авто.
З іншої сторони. Китай це дуже великий ринок. Навіть 1% населення, які можуть собі дозволити купити авто, в масштабах Китаю це більше 10 млн осіб. І тоді виникає питання: а для чого відкривати виробництво в Китаї, якщо можна просто імпортувати туди власну продукцію?
А тому що Китай встановив високі мита на імпорт авто. І якщо виробник хотів продавати авто без мита, то він мусив відкривати там виробництво. До речі, цей інструмент використовує і досі. І в 2017 Китай так змусив Ілона Маска відкрити там завод. Тільки це ще не все. Виробник мав не просто відкрити завод, а й викинути ряд вимог - це мало бути спільне підприємство разом з китайським виробником, з обовʼязковими умовами локалізації виробництва, передачі технологій та навчання китайців. Той самий Фольксваген, про якого я згадав раніше, відкрив виробництво з китайською компанією SAIC. І зараз це найбільший китайський виробник авто! Думаєте, це випадковість?
Звичайно ж, що не всім подобались ці умови, але кожен окремий виробник розумів, що якщо він не погодиться, то погодяться інші його конкуренти. А він втратить можливість доступу до цього ринку. Також, жоден з цих виробників навіть не підозрював, що таким чином вони створюють собі конкурента в майбутньому. Вони просто недооцінили Китай.
І китайці цим скористались. Використовуючи західні знання та технології, вони почали будувати власну автомобільну промисловість. Звичайно, в них не все одразу получалось. Перші автомобілі були сумнівної якості. Думаю, багато хто памʼятає якість китайських авто в 2000-их роках. Тим не менш, незважаючи на ці невдачі, в китайців була власна довгострокова стратегія, які підтримувалась урядом. І Китай потихеньку почав завойовувати ринок авто.
Якщо в 1990 році Китай виробляв 500 тис авто, то в 2000 кількість зросла до 2 млн. В 2010 - виробництво досягнуло вже 18 млн. А в 2020 - 25 млн.
Китай просто обігнав всі країни світу. Спочатку він завоював власний гігантський ринок, який зростав разом з рівнем доходів населення. А в останні роки він почав активно нарощувати експансію в інші країни світу. Якщо в 2020 році експорт авто з Китаю складав 700 тис авто. То в минулому році експорт зріс до 5 млн авто.
Що таке 5 млн авто для світового ринку? Загальний обсяг виробництва авто у всіх країнах - 90 млн. 25 млн це внутрішній китайський ринок і 65 млн залишається на всі інші країни. Тобто, Китай зміг відкусити майже 10% світового ринку. І звичайно, така експансія відбувається за рахунок витіснення конкурентів в інших країнах. Зараз виробництво авто в Німеччині, США, Японії - нижче ніж було 10 років тому. Воно не просто зупинилось - воно падає!!!
І в свою чергу від цього страждає Фольксваген, а це на секунду, найбільша компанія в Німеччині. І від цього страждає економіка Німеччини.
З іншої сторони, я б не ставив хрест на Німеччині. Просто європейці з американцями досить пізно оговтались і зрозуміли масштаби загрози з боку Китаю. І вони ще можуть оговтатись від цього шоку, якщо змінять власну економічну політику.
