Тут Арестович заявляє, що в ОП знали, що Путін збирається розв'язати в Україні повномасштабну війну ще за місяць, але українцям не сказали, щоб не спровокувати "всесвітній хаос".
Мені знайома з Маріуполя розказувала, що найбільше ненавидить Зеленського за його «шашлички».
За те, що він усіх заспокоював. Не переживайте, сидіть в Маріуполі, скоро будуть шашлики.
Діждались. Ледь вихопилась з дитиною. Батьки невідомо де.
Бо хтось боявся хаосу.
Це іще одне підтвердження, що влада, зокрема Офіс президента – веде себе з народом, як з бидлом. Хочемо повідомляємо, хочемо ні. Навіщо нам паніка?
А як ми тепер дізнаємося, чи могла б бути паніка?
А може б не було? Чи Арестович це тепер знає заднім числом?
І ще. Якщо не кивати в такт головою навіюванням Кашпіровського-Арестовича і трошки подумати – виходять дивні речі дуже схожі або на зраду (але ж про це ніззя), або про злочинну недбалість.
1) За цей місяць по тихому, не сіючи паніку, під виглядом навчань можна було б у прифронтових містах сформувати тер оборону. Батальони і бригади. В Сумах, коли почалося формування на другий день – бажаючих взяти до рук зброю було у десятки разів більше, ніж було зброї.
Якщо ви, суки, знали, то чому по тихому не сформували по дивізії в Сумах і Херсоні. І по батальону в Бучі, Ірпіні і Тростянці? Де була зброя, яку можна без паніки роздати цивільним у перші години?
Що ви РОБИЛИ місяць? Це зрада чи дурість?
2) Чому за цей місяць не провели для голів громад якихось елементарних семінарів з Громадянської оборони?
Як треба було себе вести головам громад у перший день? Вивозити сім’ї? Йти у підпілля?
Ось у Сумській області три типових голови громад. Один у перші ж години виїхав із громади, куди входили орки. Записався в ЗСУ. Тепер із ЗСУ повернувся в громаду. Але багато хто вважає його зрадником: бо не розділив участь громади.
Другий був у підпіллі. Ховався по навколишнім селам і на контакт з окупантами не виходив. Його теж звинувачують. Бо ховався. Не захотів красиво вмерти.
Третій заявився перед окупантами. Під дулом автоматів віддав ключі від школи, клубу, адмінбудівель. І там окупанти зробили штаби і казарми.
І його звинувачують у колаборації з ворогом.
А ніхто ж не пояснив, як себе вести службовцям місцевого самоврядування в умовах окупації.
А у нас 600 людей працює в офісі президента. А ще ж кілька сот – в Мінрегіоні. В інших галузевих міністерствах.
Що думав Шкарлет? Як бути директору сільської школи, у якої не просто вимагають школу відкрити. А запустити котельню. Щоб оркам можна було погрітися.
Вона зрадниця, чи як?
Я думаю, що це як мінімум службова недбалість.
А якщо Арестович не бреше (бо він просто талановитий маніпулятор на ставці) – це явка з повинною.
Знали, що зло на порозі. І замість того, щоб інструктувати голів громад, як вести себе і місцевим службам в умовах окупації, нас заспокоювали.
Це правильне управлінське рішення?
Ну да. Бо ми ж неадекватні і тут же панікувати почнемо.
І, до речі. І зараз жодних інструкцій немає.
Як немає і галузевих.
А що робити тим апендиксам, які називають районні ради/адміністрації?
А що має робити обласна рада в окупованому Херсоні?
Нас шарахнули на початку бою кувалдою по голові. Тому ми і втратили території.
Це ще добре, що українці тримають удар, як брати Клички на рингу.
Бо ми були тотально не готові.
Не я нагнітаю - Арестович признався.
І зараз ми не будемо робити висновки і критикувати.
Але вже зараз варто подумати: що ж то було за місяць до початку війни: раздолбайство, недбалість, тупість чи злий умисел?
