"Я не можу кинути країну в такий складний час тому піду в президенти" - Mason Lemberg

"Я не можу кинути країну в такий складний час тому піду в президенти" - Mason Lemberg

Перш ніж заявляти такі пафосні речі треба було б відповісти на питання: а в чому твоя цінність для країни? Що ти доброго зробив для цієї країни?

Бо навіть найупоротіші фанати не можуть назвати нічого крім "не втік". Таких що не втекли мільйони, то ж можна вибрати когось більш результативного, чеснішого, розумнішого, освіченішого, не косноязичного, хто не бачив миру в очах путіна і не несе відповідальності за смерті десятків тисяч людей після закликів на шашлики.

Розповіді про вибивання міжнародної підтримки - теж мимо. Бо як відомо, вся міжнародна підтримка у нас покладена на тендітні плечі Рєзнікова (не вірите? - то почитайте пости худоби яка пояснює чому яйця можуть бути по 17 гривень) та Єрмака. То ж ти то нам навіщо?

Для роликів? Це занадто криваві і дорогі ролики виходять.

Але я не про те.

А про чергове огидне паразитування на війні. Типу ніхто не знає, що влада - це єдиний спосіб врятувати жопу і уникнути покарання за сотні злочинів, в тому числі найтяжчих.

Типу ніхто не знає, що через це ти залежний від рейтингів і в Україні досі існує і процвітає кремлівська агентура, приймаються/або саботуються сотні рішень за які заважають Перемозі, за які воїни і пересічні громадяни платять кров'ю. Через твою персональну залежність від рейтингів. Наприклад, існування того самого кремлівського патріархату, який досі існує, вбиває, наводить ракети, здає позиції тільки тому щоб не втратити лояльний лохторат.

Чи існування портновщини. Чи переслідування військових через висловлювання.

Але ні, трясучись і сцяючи все життя перед рейтингами, піклуючись про рейтинги навіть тоді, коли за 10 км від центру Києва катували заспокоєних перед тим громадян, треба влаштовувати танці на костях, розказуючи що виключно війна і піклування про інших, а не персональний страх, є тою єдиною причиною твоїх намірів.