....тій щирій впевненості, з котрою чимало людей обґрунтовують своє небажання захищати країну. Зрештою, вміння це відточене давно - розпатякуваннями цих свідомих громадян, чому вони демонстративно не бажають, наприклад, дотримуватися ПДР, платити податки чи виконувати розпорядження представника влади.
Ну, тобто, я не самому небажанню це робити дивуюся (яка нормальна людина любить податки чи мріє віддати життя і здоровʼя? - К.В.), а щирій, не замутненій сумнівами переконаності, що це можна вголос визнавати й навіть обґрунтовувати.
Втім, дивуватися тут особливо нічому. Навіть серійні вбивці й гвалтівники дітей у масі своїй досить вправно знаходять виправдання своїм вчинкам (погане суспільство, батьки, непереборний внутрішній потяг тощо).
От і хитросракі ухилянти, замість усвідомлювати свою ницість (і хоча би змовчати), розповідають, що не бажають захищати країну через погану владу, «не такі» закони й те, що діти політиків (чи Жека з Кварталу) не служать.
Так, ця «вибірковість» і справді обурює. І ніхто не каже з нею миритися. Але як це звільняє від необхідності захищати свою країну - вбийте, не розумію
