Якщо в світі існують сотні тисяч боєприпасів, які десь лежали, і їх треба було знайти - то це повинна була бути наша робота. Наше завдання. Нашого міністра оборони (що попереднього, вічно усміхненого, що Умєрова). Нашого верховного головнокомандувача.
Це ми повинні землю носом рити, щоб знайти і домовитися. В умовах війни повинна вестися високопрофесійна робота, як в жорсткому бізнесі, де платять за результати і антикризовий менеджмент, а не політичні шоу.
- знайшов - чудово.
- не знайшов - чому?
- не домовився - чому?
- не знаєш, не вмієш, недостатньо професійний?
Значить, не відповідаєш посаді.
У великому бізнесі, коли на кону великі продажі, великі заробітки та де велика конкуренція , цілком доречне гасло "Здохни, але зроби." В нашому випадку гроші міністрам повинні платитися не за виконання політичних забаганок, спущених зверху, а за кількість здобутого, знайденого, виробленого. За результат: скільки, яке, як вчасно ти зміг зробити для потреб України. Тільки так, бо це не забавки - це війна.
Чужий президент працює так, як мали би працювати наші можновладці. Вищий пілотаж. Конкретний результат. Чому він, а не ми?