Отже, у нас залишилося 30 млрд гривень, які треба використати до кінця року, а на військові потреби неможливо. Що би я запропонував?
1. Соціальна допомога: нема сумнівів, що це хороша ідея, тільки допомагати треба нужденним, а не всім однаково. Наприклад, разова доплата до пенсії, якщо пенсія нижче певного рівня (щоб відрізати прокурорів-інвалідів та подібних їм). Не переживайте, що це виглядатиме як передвиборчий дарунок, -- виборів не буде, поки триває гаряча стадія війни.
2. Фортифікація -- варто перевірити, чи можна спрямувати гроші сюди. Чимало тих, хто мав би отримати тисячу гривень, натомість отримає життя.
3. Пільгові кредити для українського військового виробництва (компенсація кредитної ставки). Треба перевірити, чи таке використання цих грошей припустиме, адже гроші йдуть не на війну, а в банки.
4. Бюджет Міністерства у справах ветеранів на реабілітацію, протезування, складні операції.
5. Дешеві кредити на власну справу ветеранам -- ця програма успішно розвивається Мінекономіки, її варто масштабувати.
6. Український інститут -- збільшення фінансування нашої культурної дипломатії, бо це єдина мова, яку розуміють у багатьох куточках світу, де не працює політична риторика.
7. Доплати вчителям -- розумію, що зараз чимало людей напише, що є й важливіші професії, але я висловлюю свою особисту думку: в тилу нині важливіших професій нема. Хіба що дипломати, але в них з грошима краще, ніж у вчителів.
Така моя точка зору на те, як розумно витратити 30 млрд гривень.
